Дивні схеми: хто стоїть за спробами продовжити транзит російського газу

Сумнівна вигода для України

Транзит російського газу до Євросоюзу через Україну зупиниться на початку наступного року. Підстав качати паливо більше не буде — термін дії п’ятирічного контракту між “Нафтогазом” та “Газпромом” закінчиться опівночі 1 січня. 

Контракт Україна та Росія підписали наприкінці 2019 року. Переговори йшли в дуже напруженому режимі і затягнулися до кінця грудня. Долучитися до перемов довелося представникам Європейської комісії. Документ могли б продовжити ще на 10 років. Однак тепер в умовах повномасштабної війни це неможливо. 

У ще чинному документі прописали принцип “качай або плати”. Тобто Україна мала отримувати за транзит фіксовану суму грошей, незалежно від того, скільки фактично б транспортувала Росія. У перший рік дії контакту “Газпром” зобов’язався прокачати 65 млрд кубів газу, а вже з 2020-го по 40 млрд. 

Але Росія не виконує взяті на себе зобов’язання. Загалом за транзит газу мали заплатити близько 7 млрд доларів. Щонайменше третину Україна не отримала. Також “Газпром” з кожним роком скорочував поставки газу через Україну. 

“Газпром сплачує за транзит приблизно 800 мільйонів доларів щорічно. Але ми маємо розуміти, що вони отримують 5 мільярдів доларів за продажу свого газу в Європу. Я категорично проти продовження транзиту російського газу, ці долари потім до нас повертаються у вигляді “шахедів” та “калібрів”. Ми допомогли нашим європейським партнерам підготуватися закінчення цього транзиту. Ми надали їм три роки для того, щоб вони змогли побудувати логістику і заключити нові контракти”, — переконаний колишній керівник Оператора газотранспортної системи України Сергій Макогон. 

Та й загалом сам тариф на транспортування російського газу не надто високий. Він складає лише близько 30 доларів за тисячу кубометрів. 

Газ і Patriot. Пріоритети української енергетики на осяжну перспективу

З початку повномасштабного вторгнення український уряд заперечував бодай можливість нових переговорів з росіянами. Про це говорив і прем’єр-міністра Денис Шмигаль, і очільник “Нафтогазу” Олексій Чернишов. 

ЄС відмовляється від російського газу, але є нюанси 

Курс на відмову від російського газу взяв і Європейський Союз. І це стало справжньою катастрофою для Росії. До повномасштабного вторгнення “Газпром” продавав до ЄС більше 150 млрд кубів палива. На той час 40% від усього російського експорту газу. Тепер поставки скоротилися вдесятеро. 

Повністю відмовитися від пального з Росії вдалося Німеччині, яка ще до 2022 року покладалася на ці поставки. “Газпром” поступово витіснили з європейського ринку газу і тепер найбільшим постачальником є Норвегія.

Росія також доклалася до скорочення власного постачання палива. Після 2022 року “Газпром” у односторонньому порядку припиняв прокачування пального, наприклад, до Фінляндії та Польщі. Москва хотіла застати ці країни зненацька і тиснути на них. Але показовий російський шантаж провалилася: і Фінляндія, і Польща зуміли знайти альтернативних постачальників. 

На тепер Росія має лише два наземних шляхи транспортування газу до ЄС: через Україну і Туреччину. Торік загальний транзит російського газу до ЄС через українську систему склав близько 12 млрд кубів газу. 

Кілька країн Євросоюзу продовжують купувати пальне у “Газпрому”. Скажімо, Австрія так і не знайшла альтернативу російському газу. Його частка у загальному імпорті з початку року складає близько 90%. 

Купує газ у Росії й Угорщина. Уряд Віктора Орбана уклав з Москвою довготривалий контракт на 15 років. При чому більшу частину пального Угорщина отримує не через Україну, а газопроводом “Турецький потік”. Не схоже, що Віктор Орбан збирається зменшити залежність своєї країни від російських ресурсів. Уже після повномасштабного вторгнення Угорщина уклала додаткову угоду з “Газпромом” і поставки палива значно збільшили. Така політика Будапешту йде у розріз із позицією Єврокомісії. 

Віктор Орбан

“Ми знали, що Росія не є надійним постачальником газу, і всі наші оцінки ризиків були розроблені таким чином, що в одну мить Європа може залишитись без поставок російського газу”, — заявила під час візиту до Києва єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон. 

На початку цього року керівництво окремих країн ЄС почало відкрито наполягати на продовженні транзиту російського газу через Україну. Головно йдеться про прем’єр-міністра Словаччини, який своїх симпаній до Росії навіть не намагається приховати. Наприкінці січня він зустрічався з чільником українського уряду Денисом Шмигалем. Роберт Фіцо заявив, що Україна готова продовжити газову угоду з Росією. Запевняв, що йдеться про інтереси не лише Словаччини, а про зацікавленість Італії та Австрії, які також купують пальне у “Газпрому”. 

Але в українському уряді заяву Фіцо категорично спростували. Повідомили: нових переговорів про транзит газу з Росією не буде. 

“Ми повинні розуміти, що газ є таким джерелом політичної корупції в Європі. Ми ж не знаємо, за якими цінами Словаччина купується його у Росії, так само з Угорщиною. Але ми бачимо, як поводиться керівництво цих країн, які займають очевидно антиукраїнську позицію і блокують доволі важливі для України питання”, — зазначив Сергій Макогон.

Транзит азербайджанського газу: для чого це Росії? 

Азербайджан став посередником у перемовному процесі про продовження транзиту газу через Україну. Цю інформацію підтвердив радник азербайджанського президента. Гікмет Гаджиєв повідомив: з таким проханням до Азербайджану звернулися посадовці Євросоюзу та України. 

На таку заяву в українському уряді не відреагували. Натомість ще у березні прем’єр Денис Шмигаль повідомляв, що Україна не планує продовжувати контракт з “Газпромом”. Але натомість європейські партнери можуть виявити ініціативу і взяти на себе обов’язки транзитера газу через українську трубу. 

“Чи є підстави думати, що транзит збережеться, ми маємо можливість дізнатися найближчим часом. Коли у липні відбудуться аукціони Оператора газотранспортної системи на потужність на наступний рік. Якщо туди хтось прийде і буде її бронювати: вхід з боку Росії, вихід на західних кордонах, і вони покажуть контракти, то тоді можна буде про щось говорити. Але я сумніваюся, що це відбудеться”, — розповів директор із досліджень Аналітичного центру DIXI GROUP Роман Ніцович. 

Якою у цьому процесі буде роль Азербайджану достеменно невідомо. Адже ні Баку, ні Київ, ні Брюссель подробиці переговорів офіційно не оприлюднюють. Ба більша, Україна поки навіть не підтвердила, що такі перемови упринципі тривають. 

За даними видання Bloomberg, один із варіантів, який зараз розглядає ЄС, це — транзит українською ГТС не російського газу, а азербайджанського. Схема виглядає так: європейські компанії закуповують пальне у Азербайджану, закачують його у російські мережі. Далі газ йде транзитом через Україну до до ЄС. 

“Чи буде це азербайджанський газ? Чи формально — російський, який Азербайджан купує, а потім перепродає. Треба пам’ятати, що Росія в дуже скрутному становищі зі своїм газом. Ринку збуту нема, хіба на Китай наростили постачання. І у Кремля постає питання, що робити далі: шукати міжнародної допомоги, піднімати тарифи, чи шукати шляхи повернутися на європейський ринок”, — розповів експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп. 

Це вже не перші спроби Європейського Союзу домовитися про нові постачання газу із Азербайджану. Щоправда раніше не йшлося про прокачування пального через Україну. Свою зацікавленість у азербайджанському газі висловлювала, зокрема, Словаччина. Під час поїздки до Баку прем’єр-міністр Роберт Фіцо наголошував: якщо угоду укладуть, то його країна зможе не просто купувати ресурс, а й постачати його до сусідніх країн.

“Коли виникла ця ідея про азербайджанський газ, то не складно прочитати за цим наміром російські вуха. По-перше, ніякої прямої труби з Південного Кавказу в бік України немає. Тому мова так чи інакше буде йти про певну схему заміщення газу. Себто, частину азербайджанського газу можуть постачати до Росії для потреб регіону Північного Кавказу, А частина російського газу може бути транзитом спрямована до європейських покупців. По-друге, Азербайджану не має значної кількості надлишкового газу”, — зазначив експерт з питань міжнародної енергобезпеки, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар. 

Вперше за чверть століття російський “Газпром” став збитковим. За підсумками 2023 року компанія зазнала збитків на майже 7 млрд доларів. Не востаннє через втрату європейського ринку. На відміну від нафтовидобутку, справи з продажем газу у Росії куди гірші. 

Президент РФ Владімір Путін та оільник Газпрому Алєксєй Міллєр

“Росія хоче повернутися на європейський ринок, їм це дуже потрібно. А от для України зупинка транзиту не матиме наслідків. Чисто технічно ми до цього готові. Це не впливає на нас у частині нашої спроможностей транспортувати газ і розподіляти по країні”, — зазначив Андріан Прокіп. 

Не допомагає Росії навіть тісна співпраця з Китаєм, куди поставки газу торік збільшилися на 16 мільярдів кубометрів. Кремль намагається також просувати ідею будівництва ще одного газогону — “Сила Сибіру-2”. Натомість китайські партнери вимагають від росіян пільгових цін на пальне. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *