Нарешті Україні явлені всі питання, відповіді на які Володимир Зеленський хоче отримати від громадян у день голосування на місцевих виборах. До речі, відразу виникає зустрічне запитання: а чи хоче? Але про це трохи пізніше.
А для початку слід звернути увагу на слова президента в його свіжому відеозверненні, де він говорить, що “25 жовтня на виборчій дільниці ти зможеш дати відповідь на п’ять важливих питань”. Тобто таки мова йде про спробу нав’ючити виборчі дільниці невластивими їм функціями, більше того – прямо законом забороненими. Члени виборчих комісій не можуть займатися якимось опитуванням, позбавленим правового статусу, як не можуть, наприклад, закликати вас під час роботи на дільниці на молитовні зібрання місцевих християн-баптистів і роздавати брошури про кінець світу.
Людям же, які не мають відношення до виборчого процесу, на дільницях ніяку іншу громадську діяльність розгортати не можна. Обов’язок кожного громадянина, і тим більше громадянина поліцейського, викинути порушників із дільниці, де здійснюється святе таїнство народного волевиявлення, а ще краще домогтися порушення кримінальної справи за спробу перешкоджання здійсненню виборчого права, ст. 157 Кримінального кодексу, від двох до чотирьох років позбавлення волі. Здивуюся, якщо цілий ряд партій і громадських організацій не влаштують у зв’язку із цим грандіозний скандал, захищаючи вибори від зазіхань, бо коли ще, якщо не з такого явного приводу.
Окрема тема – чи можна вважати запропоноване опитування формою агітації за партію влади в день голосування, що теж заборонено. Тут теж чекайте позови, є що обговорити в суді.
Якщо, припустимо, якимось невідомим нам поки чином провернути збір відповідей на президентські питання вдасться, немає ні найменших підстав його результатам довіряти. У нас не дуже довіряють уповноваженим інституціям, які проводять вибори під наглядом спостерігачів, сумніваються в соціологічних опитуваннях, де авторитетні компанії ризикують своєю репутацією, а тут потрібно довіритися взагалі бог знає кому, “волонтерам”, які казна-звідки взялися. То з якого дива?
Процедура, як не крути, настільки стрьомна, що вже і не важливо, що там за питання: достовірних результатів за її допомогою отримати все одно неможливо, із чого робиться нескладний висновок, що вони нікому і не потрібні. Не потрібна й імітація народної підтримки вже заготовленим рішенням, оскільки жодне з питань не тягне на доленосність, щоб потрібно було неодмінно підстрахуватися народною підтримкою. Питання насмикані довільно і безсистемно, і будь навіть опитування поміщене у правові рамки і проведено бездоганно, відповіді громадян ніякої суттєвої ролі не грали б.
Довічне для корупціонерів? Спробуйте проведіть через Верховну Раду, не кажучи вже про те, що ніхто і на пів року поки не присів. Дуже нагадує розмови імпотента про Камасутру.
Марихуана в медичних цілях? Це взагалі дивна думка – питати у широких верств про доречність медичних засобів. Питання про допустимість щеплень на голосування ставити не будемо?
Скорочення числа депутатів? А конституційну більшість під ухвалення вже нашкребли?
Спеціальна економічна зона на Донбасі? У Ріната Леонідовича і так завжди й усюди спеціальна економічна зона, а інший бізнес як стогнав, так і стогне.
Будапештський меморандум? А ви самі зрозуміли, що запитали?
Демократія – не естрадний концерт, де можна задурно вигукнути: “Не бачу ваших рук!” Смикати людей за надуманими приводами і без жорстко прописаних зобов’язань перед ними – профанація демократії. Вона у нас і так напівмертва, і дешеві трюки заради сьогочасної умоглядної вигоди її тільки ще більше дискредитують і добивають.
На Банковій хотіли розгорнути кампанію з місцевих виборів, що невдало складається, в іншому проблемно-тематичному ключі. Їм удалося. На хвилі обговорення – політико-правова свідомість керівництва.
Джерело: “Слово і діло”
Опубліковано з особистого дозволу автора
