Дослідниця життя та творчості Лесі Українки та її родини Тамара Скрипка передала з США до Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки унікальний експонат.
>Про це повідомляється на сторінці музею у Facebook.
«У нашому музеї експонується мініатюрний сервіз, який передала з Америки дослідниця життя і творчості Лесі Українки та її родини Тамара Скрипка. Це – набір дитячого іграшкового посуду: 2 чашки з блюдцями, чайник, цукорниця, молочник. Так, висота чайника – 4,5 см., діаметр блюдця – 3,5 см», – йдеться у дописі.
Як зазначається, тривалий час він зберігався в Оксани Міяковської-Радиш, доньки українського історика, літературознавця, засновника і першого директора Архіву-музею УВАН у Європі і США Володимира Варлаамовича Міяковського.
У США вона разом з батьками, чоловіком і сином емігрувала на початку 1951 року. Була активною діячкою української діаспори, багаторічним секретарем УВАН.
>Родина Міяковських була у дружніх стосунках з Косачами. Ізидора Косач-Борисова писала: «…Він (Володимир Варлаамович Міяковський – ред.) і його родина – це наші близькі приятелі (його онуки і мої це вже друзі в четвертому поколінні Косачів і Міяковських)».
«У США Ізидора Петрівна проживала з 1949 року. Гостюючи в Оксани Володимирівни, І. Косач-Борисова робила їй цінні подарунки, серед яких була навіть книга «Мифы классической древности» Штоля, яку в дитинстві читала Леся Українка. Під час одного з приїздів подарувала їй цей дитячий сервіз, сказавши, що його колись привезли в Америку з Європи. Оксана Володимирівна використовувала його в іграх зі своїми внуками. Вона робила з ними лялькові будинки (кімнатки) – три стіни та інтер’єр. В інтер’єрі використовувала мініатюрні іграшкові речі», – йдеться у публікації музею.
Маючи поважний вік, частину свого архіву і речей О. Міяковська-Радиш передала Тамарі Скрипці. Вищезгадані «Мифы…» Штоля Тамара Олексіївна привезла в Україну.
«Для музею Лесі Українки іграшковий сервіз – цінний експонат. Він став гарним доповненням до «рублика» (для прасування), який експонується у дитячій кімнаті. Разом вони вдало презентують іграшки тих часів. Велика вдячність Тамарі Скрипці за поповнення колекції музею! P.S. Оскільки немає достовірної інформації про походження посуду, не варто називати його Лесиним», – зауважили у музеї.
