Для Путіна Хабаровськ – конфлікт трьох – п’яти людей, чого там люди на вулиці вийшли – він знати не хоче. Вони для нього статисти за печиво

Неймовірні пригоди феодалів у XXI ст. – до призначення т.в.о. губернатора Хабаровського краю.

Президент призначив т.в.о. губернатора Хабаровського краю Михайла Дегтярьова. Не дуже тимчасовим, до речі, – на 14 місяців, але він цього поста гідний. Онук секретаря Ульяновського обкому КПРС, спортсмен. Не дзюдо, щоправда, але президент у нас людина широких поглядів. Багаторічний депутат від фракції ЛДПР, тобто підозрювати там якусь мораль і принципи немає підстав. Очолюючи комітет ДД зі спорту, дурниць наговорив не менше, ніж інші спортсмени-депутати, але й не набагато більше: Кремль перефарбувати тощо. Публічний політик – на виборах мера Москви взяв аж 2,86%. Це важливо – електорального досвіду немає, найімовірніше, сидітиме тихо, не намагаючись нарощувати харизму. І головна перевага – не має жодного стосунку до Хабаровського краю, можливо, навіть ніколи там не був.

Але сутність не в перевагах Дегтярьова, хай якими б великі вони були. Це призначення демонструє не просто презирство до народу і страх перед ним (не випадково ж указ оприлюднили о 22.00 за Хабаровськом – раптом до ранку розсмокчеться?), але й цілковиту відірваність влади не тільки від країни, але й від часу, від століття. Президент і створена ним система живуть у ранньому феодалізмі.

Чому призначили людину із ЛДПР? Навряд чи ті, хто готував доповіді Путіну про становище в Хабаровську, не розуміють, що народ там не за цю чудову партію вийшов, а за свого, якого вони обрали. Що, у Кремлі Жириновського злякалися з його погрозами? Теж ні, жодної небезпеки він не становить, він уже всіх здав і зрадив, а що так буде, було очевидно ще до того, як він відкрив рот. Річ в іншому. Уся країна, усе, що в ній є, і всі, хто в ній живе, звісно, належать президенту. Але й інші феодали мають права. І він як мудрий керівник не хоче їх порушувати. Якщо так сталося, що Хабаровський край потрапив у зону ЛДПР, нехай там і залишається. І всі інші барони й герцоги мають бачити, що так, кожного з них, якщо не догодив, можна й у фортецю, але саме герцогство ніхто не чіпатиме – правитиме син або брат. І всі феодальні права й титули перейдуть до нього як законного спадкоємця.

Путін бачить світ як зону боротьби дуже невеликої кількості можновладних сеньйорів – олігархів, керівників спецслужб та інших, допущених до столу. Для нього Хабаровськ – конфлікт трьох – п’яти людей, чого там люди на вулиці вийшли – він не знає і знати не хоче. Вони для нього – масовка, статисти за печиво. Він не розуміє, що люди в Хабаровську, та й скрізь, не є власністю партій, генералів і власників заводів, що вони вільні. Не тому, що він дав їм волю – він не давав! – а тому, що вони люди. Саме тому, перебуваючи десь у XV столітті, не просто зневажаючи людей, але й не усвідомлюючи самого факту їх існування, він іще раз плюнув їм в обличчя.

А скрізь навколо було XXI століття!

Джерело: Leonid Gozman / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *