Микола Бєлєсков <p>Armchair General UA ✙</p>
Останні 3 роки на фоні великої війни в Україні в ці дні традиційне загострення навколо питання “Чи вдалося б попередити велику агресію Московії, якби обрали інше керівництво в березні-квітні 2019 року?”
@media (max-width: 640px) { #mobileBrandingPlace { padding-bottom: 56.21%; z-index: 9; margin: 10px 0; order: -2; } #mobileBranding { margin: 0 !important; } }
На мою скромну думку відповідь на це питання “Ні”.
Чи можна було підготуватися краще до великої агресії Московії – можливо так? Ше в 2018 році було очевидно, що модель розвитку ЗСУ обрана після 2014 року виходить на свої межі в плані отримання максимального ефекту.
Щоб отримувати далі нову якість, треба було як збільшувати відсоток ВВП, який би йшов на оборону, так і якість використання наявних ресурсів через краще оборонне планування і процедури. А із всім було не так щоб добре.
Тому підготуватися краще до великої агресії Московії – можливо так. А от попередити ні.
Але це ключова проблема більшості демократій, за окремими винятками звісно.
Бо більшість громадян чекає хорошої соціалки і споживання, і не готове жертвувати своїм комфортним життям заради воєнного будівництва в мирний час.
Дуже важко реалізувати стримування щодо автократичного режиму із наростаючим тоталітаризмом, в якому ключові стратегічні рішення приймаються на основі викривленої інформації. На практиці кратна переоцінка ЗС Московії після реформ і переозброєння 2009-21 в пладі здатності вести бойові дії на іншому рівні, недооцінка ЗС України після 2014 року і готовності громадян України до тотального спротиву, а також недооцінка можливої реакції Заходу стали основою для відповідного фатального рішення окупанта Кремля.
Так само із точки зору кращої підготовки і більшого рівня ураження бачимо, що скупутні втрати московитів в 400+ тисяч вбитими і пораненими так і не змусили відмовитися від агресивних намірів. Бо основна проблема в кінці кінців в наявній асиметрії, коли Московія може працювати на всю глибину України створюючи нам проблеми як із функціонуванням країни так і з генеруванням, підтриманням і застосуванням міжвидового угруповання, в той час як наші можливості робити подібне обмежені.
Тому давайте вже припинемо дискусії які позбавлені будь-якого сенсу. І які навпаки зараз можуть бути іще однією можли
