Вогнегасники
Перша річ, яка спадає на думку — чи врятують під час загоряння домашні вогнегасники. Питання досить неоднозначне, міркує рятувальник, який виїжджає на місця прильотів. Тут важливо дивитися на обставини: де можна зупинити поширення вогню й урятувати майно, а де краще негайно евакуюватися.
Рятувальники ДСНС працюють на місці нічної атаки російського безпілотника в Києві, 23 березня 2025 р.
«Так, я мав такі випадки (коли мешканці давали раду з полум’ям за допомогою вогнегасників). Але, враховуючи небезпеку завалів, я не рекомендував би пробувати гасити. Якщо це осколки, тоді, звичайно, це буде ефективно», — зазначає співрозмовник.
Про гасіння пожежі власними зусиллями згадує в дописі й мешканка Києва Діана, в чий будинок тиждень тому було пряме влучання російського дрона.
«Звільніть доступ до пожежних гідрантів на кожному з поверхів, перевірте наявність / термін придатності вогнегасників в підʼїзді. Сусіди почали ним гасити полумʼя в квартирах ще до приїзду пожежних», — пише Діана, перелічуючи свої спостереження за наслідками прильотів.
За її словами, в момент удару здавалося, що пожежники їдуть вічність. Зокрема, час втрачали через запарковані у дворі автівки. Докладніше про цю тему читайте в нашому тексті «Безсмертні» паркувальники: Чому пожежні машини не можуть потрапити в двори і хто винен, що нема парковок.
«Після падіння БпЛА або його уламків можливе ще повторне детонування частини боєприпаса або палива (у нас була ще низка вибухів після). Якщо ви хочете спуститись подивитись на уламки або самостійно їх загасити, варто дуже ретельно це зважити», — додає Діана.
За пожежну безпеку будинку відповідальна керуюча компанія, пояснює Артем Кучерук, заступник начальника відділу реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їхніх наслідків Шевченківського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві.
Пожежа в будівлі внаслідок атаки дрона на столицю.
Мова саме про пожежні крани на поверхах. Які є і в старому житловому фонді, тільки вони переважно в занедбаному стані.
«Згідно з 55 статтею Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної безпеки в багатоквартирних будинках покладається на ЖБК, ОСББ чи управителя — ЖЕК. Тому мешканцям слід звертатися до балансоутримувача будинку з вимогою перевірки систем протипожежного захисту. Це їхній прямий обов’язок», — пояснює представник ДСНС.
Чи потрібно все ж купувати вогнегасник
Рятувальники сходяться на думці, що так.
«Найбільша проблема в нашій державі щодо пожежної безпеки — це байдужість населення й небажання готуватися. Вогнегасник вдома це дуже потрібна річ. Зазвичай ми думаємо, що відро води вирішить питання, але, на жаль, поки наберете відро води, розмір пожежі вже може бути таким, що ніщо з підручних засобів не допоможе», — пояснює співрозмовник.
Артем Кучерук наголошує, що випадки пожежі під час повномасштабної війни — це часто наслідки не лише прильотів, а й атаки на енергетичну інфраструктуру.
«Від початку вторгнення, коли почалися перебої з напругою і блекаути, у нас були часті виклики на пов’язані з цим пожежі. То люди все ж почали задумуватися, що вогнегасник необхідний для помешкання», — пояснює працівник ДСНС.
Який тоді вогнегасник вибрати
Рятувальники перш за все радять порошковий, побутова це пожежа чи наслідки падіння уламків.
Порошковий вогнегасник
«Ним можна гасити як горючі тверді матеріали та легкозаймисті, так і електроустановки під напругою», — зазначає Артем Кучерук.
Інший співрозмовник, який працює рятувальником, теж схиляється до порошкового.
«Він дає відстань при гасінні, хоча й дуже забруднює приміщення. Вуглекислотний ефективний з відстані 1,5 м, порошок — 3–4 метри», — пояснює рятувальник.
В ідеалі, звісно, мати і такий, і такий. Хоч порошковий може покрити більшу площу пожежі, з невеликим загорянням електроприладів впорається і вуглекислотний. А ще не дасть такого забруднення в приміщенні, як порошок.
«У будь-якому разі це безпека, якщо вогнегасник є в оселі», — наголошує Кучерук.
Головне, щоб справний — важливо періодично проводити обслуговування приладу.
Щодо розміру, звісно, що більше речовини для гасіння, то краще, але вага вогнегасника повинна бути вам під силу, щоб підняти його, перенести і скористатися. Тому два менші в різних частинах житла краще, ніж один великий, який ви не в змозі нормально взяти.
Гасіння порошковим вогнегасником
Тривожна валізка
Також ми поспілкувалися з людьми, які особисто зіштовхнулися з наслідками обстрілів. Наші співрозмовники наголошують, що важливо мати зібрані речі (документи, ноутбук) десь біля виходу.
«Мій досвід — слава Богу — це просто вибігти з будинку. І все. Просто мати приготовані речі типу рюкзак з ноутом і паспортом. І швидко одягнутись», — ділиться одна співрозмовниця.
Теплі речі напоготові — важливий момент.
«У мене, на жаль, не було (тривожного рюкзака), у нас лежать речі для укриття, вони завжди під рукою, але якщо говорити про те, що варто було б взяти з собою саме в цьому випадку, то тут я зрозуміла, що не врахувала такий момент», — пригадує Діана, авторка допису з порадами.
Рятувальники теж наголошують: правило двох стін і тривожна валіза в доступі — необхідність.
«Але, звісно, єдине, що можна порадити (за будь-яких обставин) — це завжди спускатися в укриття. Не чекати, коли дрон вже гуде за вікном. Реальність інакша, бо люди думають, що це може статися з кожним, але не зі мною», — підсумовує Артем Кучерук.
Кияни в метро під час повітряної тривоги.
Головні помилки, яких припускаються люди
Найчастіше — це самовпевненість, що швидко приборкаєш пожежу, не викликаючи рятувальників, каже представник ДСНС.
«Але люди не до кінця можуть оцінювати ступінь пожежі та її розвиток, тому тут у першу чергу треба викликати пожежно-рятувальні підрозділи», — наголошує Артем Кучерук.
Це правило діє і для побутової пожежі.
«А вже після виклику пожежників, якщо маєте вогнегасник, то можете приступити до гасіння самотужки. Якщо пожежу не вдається ліквідувати, то обов’язково евакуюватися з квартири і чекати пожежно-рятувальний підрозділ», — каже співробітник ДСНС.
Якщо вдома є тварини
Ще одна помилка, яку допускають люди під час прильотів — ігнорують виклик служб порятунку тварин, вважає Михайло Сторожук, старший рятувальник Kyiv Animal Rescue Group. Тому разом зі 101 варто набирати і диспетчера їхньої організації — 098-844-79-37.
«Від прильоту страждає часто не один будинок, а декілька, це багато квартир. Тому в небезпеці всі тварини в цих квартирах. Скажімо, якщо 100 квартир у будинку, то у двадцятьох будуть тварини, а в десятьох — по 2–3 тварини», — рахує Михайло.
Михайло Сторожук (ліворуч)
Під час термінової евакуації люди не завжди можуть знайти кота у квартирі. Тим часом тварина може бути контужена, поранена.
«І в рятувальників ДСНС також немає багато часу, щоб шукати тваринку десь у квартирі, бо їм треба людей рятувати і пожежу гасити», — зазначає Михайло.
З його досвіду, викликів їхньої рятувальної групи на прильоти було не так багато за час повномасштабного вторгнення.
Один з них — у Солом’янському районі в січні минулого року. І їх викликали лише наступного дня після катастрофи.
«Коли волонтери вже почали розбирати завали, тоді до нас звернулися мешканці квартир, що в них там залишалися коти, але вони не знають, де їх шукати, бо квартири зруйновані. Ми виїжджали, шукали тварин, навіть черепах тоді рятували», — пригадує Михайло.
Наступний епізод був улітку 2024-го в будинку Сирці, куди прилетіла ракета. Тоді команда КАРГ допомагала і рятувальникам з ДСНС діставати людей з-під завалів, бо рук не вистачало.
Розбір завалів рятувальниками й волонтерами після удару по будинку на Сирці в Києві.
«Коли витягли всіх, кого можна було, перейшли до порятунку тварин. Але там у всьому будинку були значні руйнування, ми робили поквартирний обхід, знаходили тварин й одразу передавали евакуйованим власникам, які чекали надворі. Важкопостраждалих тварин ми не знайшли, але загалом дістали кілька десятків», — розповідає рятувальник.
Усі члени команди КАРГ пройшли двотижневий тренінг від ДСНС, отримали сертифікати, що дозволяє їм працювати в місцях надзвичайних ситуацій, пояснює Михайло.
Головна порада від нього людям, у яких є домашні тварини — позначити це якимось чином на вході до помешкання: наліпками, табличками.
«Рятувальники мають знати, чи є у квартирі тварини і скільки. Звичайно, виглядає не дуже гарно, але в наш час бажано, щоб на видному місці була табличка “у квартирі два коти і три собаки”, наприклад», — пояснює Михайло.
Друге — переноски. Каже, коли заходять до квартири і бачать переноску для кота — одну чи дві — одразу приблизно розуміють, кого тут слід шукати.
Звісно, не потрібно нехтувати й адресниками для тварин з вашим номером телефону, бо тварина може вибігти або ж її викине вибуховою хвилею.
«Ідеально, звичайно, якщо тривога і великий ризик обстрілу — це брати тварин і йти в укриття. Або хоча б саджати кота в переноску, собаку на повідець, щоб у разі прильоту швидко евакуюватися», — радить Михайло.
Але головне правило — спочатку маску на себе — залишається незмінним. У першу чергу потрібно рятувати себе, бо коли квартира палає, у людини мало часу шукати кота під диваном. Хоча, каже Михайло, бачив не один дивовижний порятунок тварин самими ж власниками:
«Не тільки з квартир. Мабуть, найдивовижніша ситуація, яку бачив — на евакуації в Бахмуті. Забахмутка була вже майже повністю окупована, і ми працювали лише по одному берегу річки, а люди, які евакуювалися, йшли через переправу вночі. І ось чекаємо вночі останню групу людей, на тому березі все палає, обстріл «Градами» — і тут люди виходять. І єдине, що в них є — це переноска з великим білим котом. Вони йшли п’ять кілометрів під обстрілами, у них ні речей, нічого, тільки переноска з великим білим котом. Уявляєте?».
