Верховний представник Євросоюзу (ЄС) із закордонних справах і політики безпеки Жозеп Боррель розповів про підсумки свого першого офіційного візиту в Україну і зустрічі з українським президентом Володимиром Зеленським. Публікацію розміщено на сайті Представництва Європейського союзу в Україні.
Дипломат уточнив, що ЄС підтримував нашу країну у сферах реформ, економічної інтеграції, захисту суверенітету і територіальної цілісності.
За його словами, підписана у 2014 році Угода про асоціацію між Євросоюзом та Україною є найбільш всеосяжним документом, який коли-небудь підписував ЄС із країнами, які не входять до його складу. Відтоді Україна отримала від Євросоюзу €14 млрд. Це “безпрецедентний рівень підтримки”, сказав Боррель.
Крім того, із 2007 року Європейський інвестиційний банк профінансував 43 проєкти в Україні на суму €6,45 млрд.
Дипломат запевнив, що ЄС готовий надавати Україні підтримку і надалі, проте умовою для цього є продовження реформ.
“Як я вже сказав президенту [Володимиру Зеленському], ЄС не є благодійною організацією або банкоматом; найкращий спосіб підтримати Україну для нас – це допомогти у реформуванні країни. Але лише українці власноруч можуть втілити ці реформи. Найкращим способом стабілізувати наш регіон сусідства є стабільна, заможна і демократична Україна”, – ідеться в заяві.
За оцінками спостерігачів, темп реформ в Україні зараз сповільнився, зокрема і виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС, уточнив Боррель.
“Зміна уряду на початку березня та звільнення реформаторів стали тривожними сигналами щодо готовності протистояти корупційним інтересам”, – зазначив він.
Боррель нагадав, що в липні ЄС підписав з Україною меморандум про взаєморозуміння за новою програмою макрофінансової допомоги на суму €1,2 млрд євро.
“Я нагадав президенту Зеленському, що цей меморандум містить умови, які стосуються насамперед зміцнення верховенства права та антикорупційних реформ. Я наполягав, зокрема, на необхідності забезпечення прозорого та деполітизованого процесу відбору до антикорупційних інституцій, що ґрунтується на заслугах”, – сказав він.
Дипломат запевнив, що ЄС продовжить надавати підтримку, проте вона пов’язана з нагальною потребою зміцнення верховенства права та посилення боротьби проти корупції в Україні.
17 вересня Верховна Рада ухвалила проєкт постанови, яким затвердила членів комісії з проведення конкурсу на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційної прокуратурі. Комісія складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент.
Запропонованих кандидатів критикували опозиційні парламентські фракції, вказуючи, що у них немає досвіду у сфері боротьби з корупцією.
Євродепутати, члени комітету із закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель та Міхаель Галер заявляли, що Україна ризикує втратити підтримку МВФ і безвізовий режим з ЄС.
ЄС та США повідомили, що взяли до відома рішення Ради. “Комісія повинна почати прозорий процес, в основі якого – доброчесність і заслуги кандидатів. Від цього залежатиме наша подальша підтримка”, – зазначили дипломати.
Офіс президента України відповів, що взяв до уваги критику, і закликав “утриматися від надмірних емоцій усіх учасників громадської дискусії про діяльність антикорупційної інфраструктури держави”.
