Російський опозиціонер, шахіст Гаррі Каспаров у Facebook розкритикував відповідь російської письменниці Людмили Уліцької білоруській письменниці, опозиціонерці Світлані Алексієвич. Він назвав свій пост “Білоруський синдром російського інтелігента”.
Уліцька писала, що протести в Білорусі зруйнували її ідилічну картину життя. Реалії Росії до протестів їй здавалися “золотим століттям”, якщо порівняти сучасне життя з життям минулих поколінь росіян.
“Вибухи будинків у Москві, Друга чеченська війна, трагедії в “Норд-Ості” та Беслані, убивства Щекочихіна, Литвиненка, Політковської, Нємцова й цілої групи інших критиків режиму, воєнне вторгнення у Грузію та Україну, підтримка кривавого диктаторського режиму Асада і підтримана російської армією бійня в Сирії (зі сталінським розмахом, до речі) – неповний список проміжних підсумків путінського правління. Але, як виявилося, усього цього недостатньо для руйнування “ідилічної картини життя” російського інтелігента, що рефлексує”, – підкреслив Каспаров.
Він зазначив, що російська інтелігенція “не хотіла й не була готовою протистояти путінському режиму, тому що режим не був для них абсолютним злом”.
“Натомість на щедрі подачки від влади от уже два десятки років інтелігенція залишає непоміченими злочини режиму як усередині Росії, так і за кордоном. Багато ж хто і зовсім регулярно виконує “маленькі, але відповідальні доручення”, то входячи в число довірених осіб [президента Росії Володимира] Путіна на так званих президентських виборах, то виступаючи з публічною підтримкою путінських злочинів, залишаючи свій підпис під колективними листами”, – написав політик.
https://www.facebook.com/KasparovHome/posts/3387376254618305
У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув чинний глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів затримали приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
14 серпня Тихановська оголосила про створення координаційної ради для передання влади. 18 серпня у штабі Тихановської повідомили, що координаційна рада готова до переговорів із Лукашенком. Сама опозиціонерка перебуває в Литві.
Чинний глава держави сказав, що не згоден на проведення повторних виборів, і звинуватив координаційну раду опозиції у спробі захоплення влади.
До президії координаційної ради ввійшли семеро осіб: Алексієвич, юристи Лілія Власова і Максим Знак, співробітник Мінського тракторного заводу Сергій Дилевський, довірена особа Тихановської Ольга Ковалькова, соратниця Тихановської Марія Колесникова і звільнений керівник Національного академічного театру імені Янки Купали Павло Латушко.
Алексієвич – єдина членкиня президії координаційної ради опозиції, яка залишається на волі. Інших затримали або вони виїхали за кордон.
Уранці 9 вересня Алексієвич повідомила, що в її квартиру намагаються потрапити невідомі. Вона звернулася до російської інтелігенції з проханням підтримати “своїх братів”.
“Чому ви мовчите? Ми чуємо тільки рідкісні голоси на підтримку. Чому ви мовчите, коли бачите, як розтоптують маленький, гордий народ? Ми все ще ваші брати. А своєму народу я хочу сказати, що я люблю його. Я пишаюся ним. От знову хтось невідомий дзвонить у двері”, – сказала Алексієвич.
