Попов народився 1947 року в Москві. У 1969–1972 роках працював слюсарем-випробувачем у конструкторському бюро Іллюшина, паралельно навчався на вечірньому відділенні Всесоюзного юридичного інституту.
Із 1972-го до 1991 року працював на різних посадах у Комітеті держбезпеки СРСР. Рапорт на звільнення Попов подав у січні 1990 року, однак його розгляд тривав до жовтня 1991-го.
“Звільнили за моїм рапортом із формулюванням “переведення на роботу в народне господарство” у званні підполковника. На момент звільнення було мені 44 роки. Міг би служити і служити. Не захотів… За роки служби настало повне розчарування в тих ідеалах, яким держбезпека мала служити, – своїй країні і своєму народу”, – писав він російсько-американському історику Юрієві Фельштинському.
У серпні 1995 року Попов виїхав із Росії в Канаду. У співавторстві з Фельштинським, а також із гросмейстерами Борисом Гульком та Віктором Корчним видав книгу “КДБ грає в шахи”.
Нещодавно Попов завершив роботу над своїми мемуарами. Розділи із книжки “Змова негідників. Записки колишнього підполковника КДБ” видання “ГОРДОН” публікує за згодою автора починаючи з кінця 2019 року.
