Абсолютній більшості жителів окупованих територій не варто боятися приходу української влади, вони жодним чином не відповідатимуть. Про це йдеться в матеріалі “РБК-Україна” “Амністія не для всіх: яким буде перехідне правосуддя на Донбасі й у Криму”.
“Зрозуміло, що більшість – приблизно 95% населення – не зіткнеться з якимись негативними наслідками з боку держави через те, що вони, наприклад, сприяли окупаційному режиму або брали участь у референдумі, стояли на блокпостах, носили зброю тощо”, – пояснив голова Української Гельсінської спілки із прав людини Олександр Павліченко.
Голова представництва президента України в АР Крим Антон Кориневич зазначив, що в концепції української сторони не прописують “каталогу професій”, представників яких на окупованих територіях точно звільнять від відповідальності. Однак є розуміння, кого потрібно амністувати, а кого покарати.
“Учитель або медсестра, наприклад, не повинні бути притягнуті до відповідальності. Щодо суддів і прокурорів треба буде ще визначатися, але я вважаю, що ці люди повинні бути позбавлені можливості брати участь у подальшому житті держави“, – сказав Кориневич.
За його словами, у концепції зазначено, що жодна амністія не може стосуватися осіб, які скоїли військові злочини і порушення міжнародного гуманітарного права. Вона передбачає також люстрацію осіб, які обіймали високі посади в окупаційних адміністраціях ОРДЛО і Криму, або займалися організацією сепаратистських референдумів.
Це означає, що після приходу української влади на ці території колаборанти протягом певного часу не зможуть обіймати посади в органах державної та місцевої влади, пише видання.
2014 року, відразу після анексії Криму, Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
Амністія учасників бойових дій, які не брали участі в скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, передбачена Мінською угодою і закріплена в законі “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей” (так званий закон про особливий статус Донбасу). Однак ця норма, так само, як і інші положення закону, набуває чинності тільки після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством. Україна наголошує, що це можливо тільки після виведення російських військ і повернення під контроль Києва ділянки російсько-українського кордону.
Законопроєкт про колабораціонізм обговорювали у Верховній Раді 2017 року. Планували, що українців, які сприяли окупаційній владі, можуть позбавити права обиратися або працювати в українських органах державної влади на строк від 10 до 15 років. Після обрання нового складу парламенту цей законопроєкт вважають відкликаним.
У травні 2020 року віцепрем’єр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що Рада може ухвалити закони про амністію і колабораціонізм.
