30% від усієї кількості сірого імпорту в Україні знаходиться в галузі торгівлі електронікою, алкоголем, ліками та автозапчастинам.
В інформаційному агентстві Інтерфакс-Україна представники бізнесу дали прес-конференцію “Не можна допустити скасування норм законів №128-IX та №129-IX про програмні РРО і прозорі правила підприємництва”
Учасники заходу – Європейська бізнес асоціація, Громадське об’єднання “Аптечна професійна асоціація України”, Асоціація імпортерів і дистриб’юторів автокомпонентів, Асоціація “Українські імпортери побутової електроніки” повідомили, шо узагальнена цифра тіні від сірого імпорту в їх галузях торгівлі (алкоголь, техніка і електроніка, автокомпоненти, ліки) склала більш ніж 82 млрд. грн. на рік. Обсяг тіні в 4-х галузях в середньому складає 30% від загального обсягу контрабанди та сірого імпорту за даними Інституту соціально-економічної трансформації (див. інфографіку).
Законослухняний бізнес, що працює в таких умовах, дуже непокоїть висока ймовірність зриву реформ, заданих Законами України №128-IX та №129-IX про впровадження комплексних детінізаційних заходіву роздрібній торгівлі. Від часу прийняття цих законів було зареєстровано більше десятка різних законопроектів, направлених на їх скасування. Серед останніх законопроекти №3853-1 та №3853-2. «Популістичні законопроекти знівелюють все те, що почало працювати в державі, і створить прецедент, коли частина ринку піде в тінь, – відзначив директор громадського об’єднання “Аптечна професійна асоціація України” Володимир Руденко. Наша асоціація не підтримує ці законопроекти, і ми офіційно просимо депутатів не підтримувати їх».
Важливим недоліком ініціатив №3853-1 та №3853-2 учасники асоціації називають скасування фіскалізаціїї в ризикових галузях, де тінь сягає в середньому близько 30%.
«Ринок побутової техніки та електроніки в Україні характеризується великою часткою нелегально ввезених товарів (до 30%), які не відповідають вимогам українського законодавства, можуть не підлягати гарантійному обслуговуванню та становити небезпеку для громадян, – відзначила Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації.
Софія Арасланова, генеральний директор Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» навела свіжі дані по галузі торгівлі електронікою: експертне опитування (компанія GfK) показало, що середні обсяги сірого імпорт тут складають 23% від загального обсягу продажів 2019 року по всіх категоріях. У грошах – це 20,5 млрд. грн, бюджет втратив тільки на несплаті імпортних податків і зборів більше 5 млрд грн. за 2019 рік.
На думку представниць галузі торгівлі електронікою, рішення цієї проблеми полягає в збереженні поняття «Ризикові галузі» та обов’язковій видачі фіскальних чеків при купівлі техніки та електроніки. Ця вимога була введена в законодавство в 2017 році. Але штраф за не видачу фіскального чеку складав 1 грн, був відсутній контроль за видачею чека та облік і це призвело до того, що реформа не спрацювала і суттєва частина ринку залишилася в тіні. Ситуація змінилася наприкінці 2019 року, коли президент України ініціював законопроекти направлені на детінізацію економіки та готівкових розрахунків (№128, 129), які були підтримані Верховною Радою. Саме в цих законопроектах визначається режим фіскалізації для ринків із високим рівнем тінізації – ризикових галузей в оподаткуванні. Й саме ці норми прибирають законопроекти №3853-1 та №3853-2.
Крістіна Лініченко, керівник напрямку FMСG Європейської Бізнес Асоціації повідомила, що 40% алкогольного ринку України знаходиться в тіні, що у грошовому еквіваленті становить 12 млрд. гривень недонадходжень до державного бюджету. При цьому найбільша прогалина – реалізація алкоголю через мережу Інтернет.
«Якщо Інтернет-магазин хоче легально працювати та доставляти вам продукцію, аби ви зробили розрахунок на території місця, куди її замовляли – то наразі це неможливо з використанням залізного РРО, яке прив’язане до місця торгівлі та ліцензії, в якій це місце зазначено, – розповіла Кристина. – Якщо будуть зроблені деякі уточнення у законах «Про застосування розрахункових операцій» та «Про державне регулювання обігу алкогольних напоїв», то можна буде робити розрахунок за доставку алкоголю як абсолютно легальну операцію і кожен споживач зможе користуватися інтернет-магазинами в повній мірі, що дуже важливо для споживачів під час пандемії, оскільки з програмним РРО кур’єр може передати чек під час покупки.
Серед умов скорочення тіні у ризикових галузях: розширення фіскалізації за допомогою он-лайн РРО, підвищення штрафів за невидачу фіскального чеку, ведення товарного обліку та запровадження фіскального кешбеку.
Володимир Руденко директор громадського об’єднання “Аптечна професійна асоціація України”, наголосив, що до 10% обороту лікувальних засобів – фальсифікат: «Введення повної фіскалізації для суб’єктів господарювання, які займаються реалізацією лікарських засобів, посилить контроль за діяльністю інтернет-аптек. Це спростить роботу фіскальним органам, державній службі лікарських засобів за рахунок наявного обліку, але, найголовніше, кінцеві споживачі будуть впевнені в тому, що вони отримують якісні та безпечні ліки».
Вікторія Черкач, генеральний директор Асоціації імпортерів та дистриб”юторів автокомпонентів оцінила загальну долю тіні на ринку автокомпонентів щонайменше в 15-20%, а у найбільш масовій групі автозапчастин у 50%. «При загальному обсязі ринку незалежних автокомпонентів близько 115 млрд грн, виходить, що «в тіні» знаходиться орієнтовно 36-48 млрд грн. Втрати бюджету від недоотриманих платежів становить щонайменше 25% (що складає близько 9-12 млрд грн щорічно). Це викривляє умови конкуренції на ринку – як національні виробники, так і офіційні імпортери, які сплачують податки в повному обсязі – не спроможні конкурувати з підприємцями, які реалізовують товари без сплати або з мінімальною сплатою будь-яких податків, – сказала Вікторія Черкач. На її думку покращити ситуацію можна шляхом впровадження комплексних системних заходів, спрямованих на боротьбу з торгівлею нелегально ввезеного товару, які передбачені Законами України № 128-IX та № 129-IX
Узагальнюючи проблематику, Софія Арасланова навела аналіз схем ухилення від сплат оподаткування, які були представлені на днях аналітиками Інституту соціально-економічної трансформації. «За останніми даними обсяги сірого імпорту та контрабанди сягнули розміру до 320 млрд.грн в рік і втрати бюджету до 96 млрд.грн в рік. Ці цифри можна порівняти зі звітом минулого року цього ж інституту, вони показують, що з року в рік в незаконних схемах контрабанда посідає позицію №1 й залишається актуальною, – сказала Софія Арасланова.
Узагальнена цифра тіні від сірого імпорту, яку надали учасники прес-конференції по своїх галузях торгівлі (алкоголь, техніка і електроніка, автокомпоненти, ліки) склала більш ніж 82 млрд. грн. на рік. Обсяг тіні в 4-х галузях в середньому складає 30% від загального обсягу контрабанди та сірого імпорту за даними Інституту соціально-економічної трансформації.
