Чи не час відкривати… роти?
Суто для “своїх”. Вважаю, що зараз саме час пояснити багатьом членам керівної команди (включно з депутатами/кандидатами), чому не можна сидіти в кущах і по-дурному хихотіти. Чому не можна байдуже стояти осторонь, коли з усіх боків ллється, вибачте, pr-лайно. Саме добротне таке, агресивне, різноманітне, добре оплачене pr-лайно. Із чималим додаванням чистокровних фейків і триповерхових особистих образ. Чому не час ховатися за чужими спинами…
Бо опонентів занадто багато. Вони із грошима. Вони швидко нахабніють. Вони хочуть повернути свої “шматки сірої економіки” назад. Вони не хочуть, щоб руйнувалося звичне для них злодійське середовище. Саме тому багато грошей, інформаційного бруду і тих самих фейків. Тому ефектно працює тут зараз головне російське пропагандистське правило “використовуй найбільшу нісенітницю, найбільш ідіотську брехню, але багато разів її повторюй у різних джерелах. Через корисних і непотрібних ідіотів”. До речі, останніх у нас казково багато. Просто штани на собі рвуть, щоб опинитися в перших лавах брехливих рупорів. І в якийсь момент нісенітницю почнуть обговорювати серйозно. Як факт… І друга російська propaganda-фішка, яка блискуче тут прижилася з подання незабутніх компроматологів “гнізда Петрова”: прямі особисті образи. Максимально гнилі. Гопницькі. Бикуваті…
І?.. Досі так само мовчимо? Поки в усе це опоненти інвестують великі часові та грошові ресурси. По словах читайте: інвестують великі ресурси. Щоб зжерти нас із потрухом. Зжерти брехнею та образами. А що ж наші? Усі ці сміливці і знавці життя? Майстри грайливих селфі? Що “Слуга народу”? Що всі ті, які зайшли на самому – президентському – імені і відразу затишно розсілися всюди? Ага, мовчимо, як і раніше. Ідеально ховаємося. Не наша справа ж. Жодних ефірів і жодних інформаційних бійок. Правда? Ми тут тихенько відсидимося, поки пацани майже поодинці рубаються…
Супертактика. Мудра. Невинна. А головне, жодних особистих проблем. Ніхто не кусатиме у відповідь. І лайно на тебе виливати кілограмами не будуть. На сірих і боягузливих же не ллють, правда? А ми – поки тут хтось воює – ми тихенько “списки кандидатів” сформуємо по всій країні. Ось за них ми повоюємо. І запхаємо туди повно таких самих сірих тихушників…
Так ось, мої любі. Гірка і навіть убивча істина для вас. Усе ж, як і раніше (як і вчора), тримається тільки на імені, репутації, бренді однієї людини. Президента. І що більше в нього летить, то слабші ваші особисті позиції. У прямому, переносному й анекдотичному сенсах. Немає жодних ваших репутацій. І немає жодного впливу, особливо в медіа. Усе це треба було напрацьовувати. Активно працюючи з медіа. Брати відповідальність і відповідати на непрості запитання. Утім, серед вас є особливі унікуми. Які не просто відмовчуються, але які кусають зі спини. Своїх же. Тому починайте вже відкривати свої роти та активно захищати себе ж…
Джерело: Михаил Подоляк / Facebook
