Верховна Рада України ухвалила в повторному другому читанні законопроєкт №2412-д “Про розвідку”. За документ проголосувало 258 народних депутатів, передає кореспондент видання “ГОРДОН”.
Законопроєкт спрямовано на вдосконалення правових та організаційних засад функціонування розвідки, діяльності розвідувальних органів України та інших суб’єктів розвідувальної спільноти, підвищення ефективності їхньої взаємодії, а також на забезпечення соціального та правового захисту співробітників розвідувальних органів та осіб, залучених до конфіденційного співробітництва з цими органами, указано в пояснювальній записці до законопроєкту.
Закон установлює такі розвідувальні органи в Україні:
Служба зовнішньої розвідки України; розвідувальний орган Міністерства оборони України; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Організаційну структуру розвідувального органу визначає президент України. У документі вказано сфери діяльності розвідувальних органів. Служба зовнішньої розвідки веде розвідувальну діяльність у зовнішньополітичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній, екологічній сферах, сфері кібербезпеки.
Розвідувальний орган Міноборони України визнано головним органом управління в системі військової розвідки. Він веде розвідку у військовій сфері, військовому будівництві, військово-технічній сфері та кібербезпеці.
Розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, здійснює розвідувальну діяльність у сфері безпеки державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Служба безпеки України (СБУ) не ввійшла до переліку розвідувальних органів. Згідно з текстом документа, оперативні підрозділи Центрального управління СБУ, які здійснюють контррозвідувальну діяльність, зможуть проводити розвідувальні заходи з метою отримання інформації в інтересах контррозвідки. Перелік цих підрозділів визначає президент України.
Законопроєкт установлює розвідувальну спільноту, суб’єктами якої є:
координаційний орган із питань розвідки; розвідувальні органи, визначені цим законом; Служба безпеки України; визначені Радою національної безпеки і оборони України інші складники сектору безпеки й оборони, що їх залучають розвідувальні органи для виконання розвідувальних завдань і посилення розвідувальних можливостей держави.
У законі зазначено, що загальне керівництво розвідувальними органами здійснює президент України. Безпосереднє керівництво розвідувальними органами здійснюють їхні керівники. Їх призначає на посаду і звільняє президент України.
Керівником розвідувального органу може бути громадянин України, який має вищу освіту, володіє державною мовою, здатний за своїми діловими й моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні посадові (службові) обов’язки.
Основними завданнями розвідки є своєчасне забезпечення споживачів розвідувальною інформацією, сприяння реалізації національних інтересів України та протидія зовнішнім загрозам національній безпеці.
Головними споживачами розвідувальної інформації, відповідно до закону, вважають президента України, спікера Верховної Ради, голову і членів комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, прем’єр-міністра, членів і секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
“Ми якраз розмежовуємо і чітко визначаємо розвідувальні органи – це ГУР (Головне управління розвідки Міністерства оборони), Служба зовнішньої розвідки, військова розвідка і прикордонники. Усі решта – це лише обмін інформацією”, – сказала з трибуни Верховної Ради народна депутатка фракції “Слуга народу” і членкиня профільного комітету Мар’яна Безугла.
За її словами, закон посилює повноваження президента як керівника розвідувальних органів.
У першому читанні законопроєкт про розвідку ухвалили 16 січня. Тоді за документ проголосувало 233 депутати.
Про необхідність внесення змін до законодавства, що регулює діяльність українських розвідувальних служб, говорив колишній голова Головного управління військової розвідки Міністерства оборони України, ексголова СБУ Ігор Смешко. За його словами, для реформування законодавства можна взяти за основу американські закони про діяльність спецслужб.
