Міністерство внутрішніх справ Литви видало 205 громадянам Білорусі дозволи на в’їзд з особливих гуманітарних причин. Такі документи видають потерпілим від репресій, яких переслідують, і активним членам опозиції, повідомив сайт МВС Литви 14 вересня.
Із 205 громадян Білорусі 54 вже скористалися своїм правом і перебувають у Литві, зазначили у відомстві.
“Коли почалися масові протести в сусідній країні, ми негайно підготували план заходів і, як і раніше, уважно стежимо за політичною ситуацією в Білорусі. Ми готові й надалі допомагати громадянам Білорусі, які потребують захисту у зв’язку з погрозами та політичними обставинами, із якими вони стикаються”, – підкреслила міністерка внутрішніх справ Литви Ріта Тамашунене.
У МВС Литви зазначили, що громадяни Білорусі, які бажають в’їхати до Литви, мають звернутися в посольство республіки в Білорусі для видання шенгенської візи й надати інформацію, яка підтверджує особливі гуманітарні причини.
“Громадяни Білорусі можуть приїхати до Литовської Республіки та подати заяву про надання притулку, якщо вони відчувають, що їх переслідують або є реальна загроза їхній безпеці та життю. У Литву надійшло 16 клопотань про надання притулку від громадян Білорусі”, – ідеться в повідомленні.
Із 9 серпня у країні тривають акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента, які відбувалися з 4-го до 9 серпня, сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів затримали приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
31 серпня стало відомо, що Євросоюз має намір у вересні ввести економічні санкції проти 31 білоруського високопосадовця, відповідального за вибори, насильство і репресії. Водночас прізвища Лукашенка в переліку не було. Німеччина пояснила це тим, що хоче більше часу для діалогу, залишаючи “відкритою можливість його додавання у список на пізнішому етапі”.
Литва, Латвія та Естонія цього самого дня першими у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави оголосили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, зокрема Лукашенка.
10 вересня парламент Литви ухвалив резолюцію, у якій Лукашенка називають незаконним главою країни, а його опонентку Тихановську – обраною лідеркою Білорусі.