Так сумно закінчився контакт між наркоманом (фентаніл та метамфетамін) і одночасно грабіжником-рецидивістом (п’ять ходок, остання – на п’ять років) з одного боку і…
Знахабнілими поліцейськими (звідки цей прийом: закуту в наручники людини класти на землю та ще й притискати коліном? Це хто їх так інструктує? Це що за регламент затримання? А не пішли б ви на х…й із такими звичками) з іншого боку…
Якось, чесно кажучи, не знаходить у мені жодного відгуку. Тобто розумом я осягаю, що ось фактично вбили людину, але мені важко ототожнити себе з кимось із учасників цього інциденту.
Я не можу себе уявити ні наркоманом-грабіжником, ні ох…ївшим “мусором”. Тим паче десь у Міннесоті… Хоча, до речі, я був і в Міннеаполісі. Це зовсім на півночі Штатів, поряд із канадським кордоном, біля витоків Міссісіпі. Дикий край, ведмежий кут…
Я не такий яскравий і брутальний, як учасники цієї зустрічі. І все мені там у цій сумній події чуже. Напевно, я черства людина, але цей епізод мене зачіпає не більше, ніж різанина в Руанді чи напад “Боко Харам” на поліцейських у Нігерії…
А ось є епізод, який мене зачіпає… Тут п’ять років тому інший “мусор” убив мого товариша Борю Нємцова. З пістолета. Біля стін Кремля. Без найменшого приводу. І нічого, ніхто не пішов нищити бутики на Тверській…
А Боря був не грабіжником і не наркоманом. Він був добрим і чесним хлопцем. І теж можна було б знайти тут етнічний чи релігійний момент: мусульманин убив єврея. Тим паче що вбивця сам приблизно так і сказав на допиті: мовляв, убив за Аллаха…
Але ніхто так не сформулював і нічого не підпалив і не пограбував…
Напевно, це неправильно, га? Напевно, треба було йти підпалювати машини й бити вітрини? Тягнути з магазинів шмотки і випивку, бити по обличчю перших зустрічних мусульман…
Га? Як ви вважаєте, панове симпатики так званого протесту проти расизму? Чи я щось не те кажу?
Джерело: Альфред Кох / Facebook
