Батько та син, 47-річний Віталій та 29-річний Владислав Кузнєчики з Вітебська, які подали документи на політичний притулок, провели ніч в приміщенні шведського посольства у Мінську.
Подробиці із посиланням на білоруську службу Радіо Свобода розповідає Еспресо.TV.
“Ми ночували, нас тут годують, поки що все добре, з нами добре поводять. Але що буде далі, досі невідомо, ми сподіватимемося на краще”, – заявив Кузнечик-старший.
У суботу посольство закрито, біженці провели ніч на його території, підтвердили “Свободі” його працівники. Як буде розвиватися ситуація із проханням біженців про надання притулку, стане відомо пізніше.
Віталь Кузнечик та його син, який займається торгівлею, 11 вересня попросили політичного притулку в посольстві Швеції в Мінську, побоюючись переслідування силами безпеки за участь у акції протесту 6 вересня у Вітебську. Вони ховалися кілька днів, знаючи, що їх шукають силовики.
“Вчора після 10:00 ми прийшли до посольства, зателефонували в домофон, нам не відчинили і сказали, що не дають політичного притулку. Але нам вже ніде було діватися, і ми перескочили через паркан на задній двір. Ми ввімкнули телефони, коли ми вже були в посольстві. За 10 хвилин посольство було оточене спецназом, вийшов водій посольства. Ми деякий час ховалися під сходами, а спецназ погрозливо кричав: “Дайте їх нам, вони розшукуються!”. Але нас ніхто не зрадив, ми чекаємо результатів. Ми попросили посольство нас не відпускати, інакше нас переслідуватимуть, невідомо, що “зшиють”, і є загроза життю “, – сказав Віталій Кузнечик.
За словами Віталія Кузнечика, він із сином – забезпечені люди. У сина двоє дітей 7 та 4 років. Тому на такий крок вони зважилися не з економічних міркувань.
Віталій каже, що вони не згодні з результатами виборів та проти чинної влади в Білорусі, тому щонеділі вони виходили на акції протесту. Спочатку все було мирно, а 6 вересня розпочались суворі затримання. Силовики вихопили людей з колони, били палицями та кидали в автозаки.
“Сина схопили, він втік, мене побили, побили близько семи спецназівців, потім пирснули газом в очі, після чого зір впав. Мій син це побачив і побіг до мене, а люди побігли за ним. Він стрибнув у міліцейський натовп і вихопив мене. У мене в руках був парасолька і газета, я не бився, я лежав на землі. Мій син вихопив мене, натовп підбіг, а міліція відступила. Ми відійшли у двір, люди дали води, щоб промити очі. Ми боялися повертатися додому і пішли до знайомих. З’ясувалося, що нас розшукує міліція”, – додав Віталій.
Віталь каже, що Швеція – найгуманніша країна, тому вони вирішили звернутися до неї за допомогою.
Представниця правозахисної організації Human Constanta Анастасія Лойко заявила, що згідно з Конвенцією ООН про статус біженців, особа може звертатися до будь-яких працівників певної держави.
“Посольство Швеції є територією Швеції. Отже, згідно з процедурою, люди можуть це робити, і тепер все залежить від внутрішніх процедур, наскільки це передбачено національним законодавством Швеції. В принципі, ці громадяни мають шанс отримати притулок, і вони мають на це право”, – зазначила правозахисниця.
За словами Насти Лойки, шведська влада зобов’язана розпочати відповідну процедуру.
