Віцепрем’єр-міністр – міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков заявив “Фактам” в інтерв’ю, опублікованому 10 вересня, що нинішня влада не говорить про “мир за всяку ціну” на Донбасі.
Запитання про зміну риторики влади йому поставила журналістка.
“Не можу з вами погодитися хоча б тому, що особисто чув, що говорив президент [України Володимир] Зеленський у Парижі на зустрічі лідерів нормандського формату. Можу засвідчити, що Зеленський у присутності [канцлерки ФРН Ангели] Меркель і [президента Франції Еммануеля] Макрона сказав [президенту РФ Володимирові] Путіну: “Ми ніколи не будемо вносити особливий статус у Конституцію України. Навіть не будемо пробувати ставити це на голосування в парламенті”, – сказав Резніков.
Він підкреслив, що прем’єр-міністр України Денис Шмигаль теж жодного разу не говорив ні про “мир за всяку ціну”, ні про здавання позицій.
“У нього абсолютно проукраїнська риторика. Глава Офісу президента Андрій Єрмак теж дуже чітко викладає в усіх інтерв’ю свої червоні лінії: вибори на Донбасі відбудуться тільки після того, як звідти виведуть іноземні війська, роззброять усіх найманців, буде контроль над кордоном тощо. Тобто спочатку безпека – потім вибори. Назвіть будь-кого – міністра оборони, внутрішніх справ, голову СБУ, генерального прокурора – та хоч когось, хто сьогодні говорить щось про “русский мир” або “мир за всяку ціну”. Тому теза, що риторика влади змінилася, – неправда”, – заявив Резніков.
Він зазначив, що ця риторика для нього “дуже зрозуміла”.
“Тому я погодився рік тому брати участь у переговорах. Реалії такі: Мінські угоди – це спадщина, яка нам дісталася. Як юрист я вам уже казав, що вони закінчилися 31 грудня 2015 року, тому вважаю, що їх потрібно переглядати щонайменше в частині строків виконання. Як людина я розумію, що іншого варіанту 2014 року, окрім як погодитися на “Мінськ”, щоб не допустити прориву російських військ далі, у нас не було. Зараз це воля України – продовжувати діалог на мінській платформі. Тому що іншої немає. Поки лідери нормандського формату не дійшли чогось іншого, ми будемо прихильниками домовленостей”, – пояснив віцепрем’єр.
2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого.
Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) і “Нормандської четвірки” (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
9 грудня 2019 року в Парижі відбувся перший протягом трьох років саміт лідерів “Нормандської четвірки”. У підсумковому комюніке написано, що сторони домовилися про припинення вогню, відкриття нових пунктів пропуску, обмін утримуваними особами за формулою “всіх на всіх” до 31 грудня 2019 року, розведення сил та засобів на трьох нових ділянках на Донбасі, продовження на рік дії закону “Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей” і розширення мандата спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Домовленості було виконано частково. Планували, що наступний саміт відбудеться в березні – квітні 2020 року, однак цього не сталося.
