Думки про самогубство бувають не тільки у людей із психічними відхиленнями. Розповідаємо, як розпізнати суїцидальні настрої і до кого звертатися по допомогу
Сьогодні у світі проводять Всесвітній день запобігання самогубствам. Його мета – підвищити обізнаність про те, що самогубству можна запобігти.
За даними ВООЗ, щороку близько 800 тис. осіб позбавляють себе життя. На кожне самогубство припадає значно більше людей, які здійснюють спроби самогубства щорічно. Самогубства є третьою за значимістю провідною причиною смертності у віковій групі 15-19 років.
Хто в групі ризику
Думки про самогубство бувають не тільки у людей із психічними відхиленнями. Наявність думок про самогубство означає, що людина нещасна, але це не показник душевного захворювання.
У багатьох людей, які потерпають від будь-якого психічного розладу, навпаки, не буває таких настроїв. І далеко не всі ті, хто наважується на такий крок, мають психічне захворювання.
Багато самогубств відбуваються імпульсивно в моменти кризи, коли втрачається здатність долати стресові ситуації в житті, такі як фінансові проблеми, розрив відносин або хронічний біль і хвороба.
Суїцидальна поведінка багато в чому асоціюється з конфліктами, стихійними лихами, насильством, зловживанням або втратами, а також почуттям ізоляції.
Показники самогубств також є високими серед найбільш вразливих груп, які піддаються дискримінації, наприклад: біженці та мігранти, корінне населення, представники ЛГБТ, а також ув’язнені.
Як розпізнати суїцидальні настрої
Є тривожні ознаки:
коли людина активно завершує справи, пише заповіт, роздає цінні речі, збирає ліки або купує зброю; починає більше пити; спить занадто мало або занадто багато; виглядає стривоженою і неспокійною; ізолюється від близьких; відчуває сильні перепади настрою.
Іноді людина й сама, без запитань від оточення, каже, що подумує про суїцид, не бачить сенсу в житті, помре – і всім буде тільки легше. Навіть якщо людина згадує про це побіжно або начебто жартома, потрібно звернути увагу.
Як запобігти самогубству
Багато смертей можна відвернути. Головне – вчасно розпізнати, що людина перебуває на межі. Тоді необхідно вивести її на розмову, щоб виграти час і дочекатися, коли цей імпульс мине, а також обмежити їй доступ до засобів самогубства.
Наприклад, у доповіді ВООЗ запропоновано таке:
обмеження доступу до засобів самогубства (наприклад, пестицидів, вогнепальної зброї, деяких ліків); відповідальне висвітлення в засобах масової інформації; заходи на рівні навчальних закладів; впровадження алкогольної політики для скорочення шкідливого використання алкоголю; раннє виявлення, лікування та догляд за людьми з психічними розладами та різними залежностями, хронічними болями та гострими емоційними розладами; підготовка неспеціалізованого медичного персоналу з питань оцінки та управління суїцидальною поведінкою.
На сьогодні лише деякі країни внесли питання запобігання самогубствам до своїх пріоритетів в охороні здоров’я і лише 38 країн повідомили про наявність національної стратегії щодо запобігання самогубствам.
Куди звертатися по допомогу
Якщо ви помітили, що ваші близькі або знайомі відчувають надмірну тривожність, депресію, зневіру, відчувають за щось провину, неодмінно поговоріть із ними. Найкраще рішення – звернутися до фахівця. Він може допомогти зрозуміти суть проблеми і зорієнтувати, як діяти далі.
В Україні працюють локальні гарячі лінії допомоги, які допомагають людям справлятися з емоційними проблемами. Список опубліковано на сайті українського МОЗ.
Телефон довіри Благодійного фонду “Ставропігіон” у Львові: 1558; телефон екстреної психологічної допомоги при кризових центрах медико-психологічної допомоги: +38 0687703770, +38 0996321818, +38 0936093003; “Лінія допомоги”: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76; “Ла Страда-Україна”: 0 800 500335 або 386 (з мобільного); Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їхніх сімей: 0 800 505085.
