Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України встановив, що дія формули “Роттердам плюс” не завдала збитків ні державі, ні споживачам електричної енергії. Про це адвокат сторони захисту Артем Трекке розповів виданню “Обозреватель”.
Сайт опублікував копію висновку інституту, датовану 28 жовтня 2019 року.
“За підсумком експертних досліджень не встановлено завдання збитків державі та/або споживачам і/або іншим суб’єктам господарювання внаслідок прийняття НКРЕКУ постанови №289 від 3 березня 2016 року [про введення формули “Роттердам плюс”] з економічної точки зору і в розумінні чинного законодавства Україна. […] Аналіз світового та українського ринку вугілля показує, що включення вартості фрахту з портів ARA в порт Південний і перевалки є обґрунтованою складовою цін на вугілля “, – ідеться у висновку експертів.
Трекке заявив, що припинення розслідування пов’язану з тим, що Національному антикорупційному бюро і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі “не вдається встановити наявність шкоди [у справі “Роттердам плюс”] і того, кому ж вона була заподіяна”.
“Цього збитку просто немає і бути не могло, як немає і потерпілих в результаті застосування формули” Роттердам плюс”. І мої слова підтверджує ціла низка уже наявних у справі експертиз, проведених з ініціативи як обвинувачення, так і захисту. Але САП і НАБУ все ще сподіваються, що хоча б якийсь авторитетний експерт підтвердить їхні безпідставні підозри”, – сказав він.
Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз робить однозначний висновок – використання у формулі витрат на фрахт і перевалку з портів АRА є обґрунтованим, незважаючи на те, що вугілля фактично звідти не їде, додав Трекке.
Формула “Роттердам плюс” діяла для розрахунку вартості вугілля для встановлення прогнозу вартості електроенергії суто для промислових споживачів у період 2016–2019 років. Вона передбачала внесення вартості доправлення вугілля від хабів Амстердам – Роттердам – Антверпен для всього вугілля. Формулу скасували 1 липня 2019 року із введенням ринку електроенергії.
Колишній заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе заявляв, що у справі “Роттердам плюс” немає складу злочину, через що вона може розвалитися в суді.
8 серпня закінчувався строк проведення розслідування, яке триває 3,5 року, з березня 2017 року. Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, до 8 серпня 2020 року НАБУ зобов’язане було завершити розслідування, а САП – передати справу до суду або закрити в зв’язку з відсутністю складу злочину.
Журналіст Юрій Бутусов повідомив, що 3 серпня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура зупинила розслідування через відсутність у справі доказів, а саме – експертизи про завдання збитку.
Адвокатка сторони захисту у справі “Роттердам плюс” Наталія Дригваль 10 серпня заявила, що НАБУ і САП, зупинивши розслідування, “взяли час”, щоб отримати експертизу, яка доводила б тези сторони обвинувачення. Адвокатка наполягає на тому, це експертиза незаконна. НАБУ і САП можуть чинити тиск на експертів, щоб ті підтвердили збитковість формули “Роттердам плюс”.
12 серпня НАБУ підтвердило, що розслідування припинено “на період отримання матеріалів виконання міжнародних запитів”. Експертне підтвердження правильності визначення розміру збитків за весь період дії формули триває, визнали в Антикорупційному бюро.
У справі фігурує шестеро осіб, зокрема колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, їх повідомили про підозру у 2019 році.
