Пробачте, а ви не знаєте, де всі фанати Олександра Лукашенка?
Що ж вони поховалися боягузливо, як 2014-го усі ці медведчуки, ляшки, киви, дубінські, рабіновичі тощо, які ще кілька днів тому закликали навчитися у сусіда, як калічити активістів і вбивати протестувальників?
Де ж ви, пасивісти істеричні? Я тут хотів вам кадри з Мінська показати – подивіться уважно, ви там на чолі колони не бачите Сороса, Байдена чи, може, ілюмінатів? Правильно. І я не бачу.
Тому що Білорусь сьогодні – це живий доказ вашого тупого міфу для лохів про “соросят, які в усьому винуваті й заважають жити”.
У Білорусі вже протягом багатьох років немає іноземних фондів. Немає вільних незалежних державних організацій і медіа. У Мінську із 2008 року немає навіть посла США, є тільки тимчасовий повірений, а весь штат американських дипломатів становить п’ятеро осіб на всю країну.
Як же так сталося, що такого сильного, мудрого і зразкового кумира зносять прямо у вас на очах без будь-яких посольств і грантів?!
Та все просто. Там на вулицях живі люди, які вийшли, тому що їх дістала тупість і жорстокість ваших кумирів і їхнього ідейного близнюка Януковича, якому ви разом молилися тоді й молитеся зараз.
Тож якщо ти диктатор і совок, а твої силовики б’ють мирних жителів, добивають ногами старих і калічать журналістів, не потрібно жодної магії, щоб в один день люди вийшли і заявили тобі прямо: “За…бав, іди!”
Для цього достатньо бути ідіотом. Просто частіше вмикайте Мінськ. І насолоджуйтеся. Це вже історія. І живий ляпас усім вашим мавпячим скріпам.
Джерело: Mustafa Nayyem / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
