Відтепер технологія виготовлення воскових весільних вінків, які свого часу побутували на Вінниччині, занесена до Національного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини України. Про йдеться на Фейсбук-сторінці ГО «Етномайстерня Коло», яка, власне, готувала і подавала матеріали до Мінкульту. Згідно з повідомленням, одним із носієм цього елемента є дослідниця і майстриня з виготовлення воскових весільних вінків вінничанка Юлія Васюк, член ГО «Етномайстерня Коло». За її словами, восковий вінок з’явився на Вінниччині в кінці ХІХ − на початку ХХ ст. і побутував до кінця 80-х років ХХ ст. як незмінний атрибут вбрання молодої.
«Зазвичай, в селі були одна-дві жінки, які робили віночки на замовлення чи на продаж, але траплялися села, де їх взагалі не було. Тоді доводилося купувати на базарі, ходити в інше село або їздили до міста, – йдеться у дописі «Етномайтерні «Коло». – Виготовляли вінки з різних матеріалів: віск, парафін, стеарин, лой, тобто сам термін «восковий» – узагальнений. За кольоровою гамою вінки були кольоровими і однотонними (від жовто-коричневого, залежно від природнього кольору воску, стеарину, лою) до білого (парафін). Часто ці матеріали змішувалися у пропорціях, на смак і стиль майстрині. Також вінки могли відрізнятися за формою, зовнішнім виглядом, розміром, але технологія виготовлення у всіх майстринь на Вінниччині була подібна».
У описі елемента нематеріальної культурної спадщини «Технологія виготовлення «воскових» вінків на Вінниччині» на сайті Міністерства культури та інформаційної політики йдеться, що наразі воскові вінки не є широко вживаними у весільних церемоніях, натомість, їх часто використовують у тематичних фотосесіях, показах, відеороликах, реконструкціях традиційних строїв, відтворенні весільних обрядів, як елемент відтвореного строю у фольклорних гуртах чи стилізованого сценічного костюму. Термін «восковий» є узагальненим − так називають вінки з таких матеріалів, як стеарин, парафін, лой, віск та їх суміші в різних пропорціях за рецептами майстринь.
На Вінниччині «воскові» вінки виготовляють за допомогою дроту, паперу (кольорового, білого), флористичної стрічки, фольги, ниток, намистин, тканини. Зазвичай вінки невеликі за розміром, побудовані на одній основі, з «квітковими» елементами, вирізняються великою кількістю восковиць, вишуканістю, простотою форм, естетикою компонентів та кольорової гами. Технологія виготовлення у всіх майстринь на Вінниччині спільна.
Як писав «День» у матеріалі «Просили мама і тато» вперше масштабну експозицію весільних воскових вінків презентували у Вінниці у березні цього року. Її організувала співробітниця Центру історії Вінниці, магістранка історичного факультету Марія Куряча. Вона вже кілька років відтворює весільні воскові вінки, які, як виявилося, поєднують нас із старою Європою і є свідченням того, що українки переймали загальноєвропейські модні тренди.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця
*/
