Найнебезпечніше зараз – не те, що Лукашенко негідник, а те, що він мудак. Ця людина не може зрозуміти реальність, тому що сама давно відрубала себе від усіх каналів зв’язку з нею.
Я думаю, йому не сказали, що він програв. Просто не знайшлося нікого, здатного вимовити ці слова і назвати ці відсотки. Думаю, він розв’язує бійню з месіанської мудацької впевненості, що проти нього, народного президента, вийшли кимось організовані провокатори. Та й не могла ж його перемогти баба!
Вважаю, що і в російському випадку ми вже маємо справу не тільки з цинізмом, а й із важкою психічною неадекватністю. Десятиліття абсолютної влади не можуть не пошкодити людині кукуху…
Апропо, розповідь свідка (і, в певному сенсі, учасника) однієї історії… За що купив, за те продаю.
2004 року до першого українського Майдану вже було стягнуто війська, і до крові було рукою подати. І тоді зять Кучми, Віктор Пінчук, в одному з київських готелів організував приватну зустріч дорогого тестя і Хав’єра Солани (пам’ятаєте такого?).
Європейський посланець же не став розповідати президенту України про права людини та іншу гуманітарну нісенітницю, а просто показав йому його, Кучми, рахунки й офшори, розкидані по світу чистогану. І сказав: ви ж розумієте, що якщо проллється кров, нічого цього у вас не буде? І війська розсмокталися, як ви знаєте.
Кривавий результат другого Майдану був, зокрема, зумовлений тим, що Янукович:
зберігав накрадене в золотих батонах; спілкувався не із Соланою, а з Путіним; на відміну від Леоніда Даниловича, був-таки мудаком.
Жах сьогоднішньої Білорусі полягає в тому, що Лукашенко не просто мудак, а мудак месіанського типу, тобто такий мудак, який, очевидно, навіть не усвідомлює розмірів катастрофи, яку сам становить…
Джерело: Віктор Шендерович / Facebook
