Про це йшлося на громадському обговоренні проєкту Генерального плану Калуша. Це необхідна передумова для подальшого розгляду й затвердження головного стратегічного документа розвитку міста.
Головний фахівець проєкту Генплану Павло Жирнов зупинився на екологічних проблемах та технічних рішеннях для їхнього подолання, що дозволить освоювати території. Їх розробляли на основі даних та рекомендацій калуського інституту галургії, інформують “Вікна”.
Щодо зон просідання над шахтними виробітками, то пропонується відкачувати з них розсоли і заміщати пульпою з силікатним розчином: рідке скло затвердіє і таким чином буде розв’язано проблему просідань. Для створення навколо Домбровського кар’єру рекреаційної зони необхідно переробити розсоли та солевмісні породи у відвалах. Також проєктанти пропонують завершити вивезення гексахлорбензолу з полігону токсичних відходів, вивезти і переробити (можливо, відкрити власне підприємство з переробки) відходи золи Калуської ТЕЦ.
Для попередження паводків проєктанти пропонують зробити дамбу на Лімниці, мережу дренажних канав та переробити мережу ливневої каналізації, зокрема, розділити її від побутової, з будівництвом локальних очисних споруд.
За словами головного архітектора міста Романа Кузика, до слухань калушани подали до проєкту Генплану 12 зауважень і пропозицій. З них шість є однотипними — від мешканців вулиць Українська і Винниченка: люди просили залишити тут садибну забудову, не продовжувати дорогу з вул. Української до вул. Винниченка тощо. До речі, вони прийшли і на слухання з аналогічними пропозиціями. Відповідь проєктантів — зауваження непринципові і проєкт можна виправити.
Ще одне зауваження — забудова поблизу села Мостище є неможливою, адже ця територія є найбільш небезпечною з точки зору забруднення атмосферного повітря від промзони. На це проєктанти відповіли так: ця територія розташована за межами санітарно-захисної зони. Крім того, в найближчому майбутньому тут нічого не будуватимуть, а в перспективі можуть з’явитися нові технології очищення викидів, які дозволять освоювати перспективну для розвитку міста територію.
Нагадаємо, на Прикарпатті для відновлення об’єктів, пошкоджених паводками, хочуть залучити ще понад 1,5 мільярда гривень
