У комуні Сен-Поль-ле-Дюранс на півдні Франції 28 липня стартувала остання п’ятирічна фаза складання найбільшого у світі ядерного реактора ITER, повідомляє The Guardian. Проєкт у разі успіху покладе початок використанню людством нового екологічно чистого й ефективного джерела енергії.
Міжнародний експериментальний термоядерний реактор є спільним проєктом Китаю, ЄС, Індії, Японії, Південної Кореї, США та Росії. Його історія почалася наприкінці 1970-х, коли ці країни об’єдналися під егідою МАГАТЕ, щоб вивчати безпечні та ефективні способи видобування ядерної енергії.
Перший макет ITER створили на початку 1980-х. 1988 року офіційно стартував проєкт: інженери визначили місце і параметри реактора. Бюджет проєкту станом на 2006 рік був €10 млрд.
Початок будівництва реактора було заплановано на 2015 рік, однак його відклали до 2020-го. За цей час бюджет проєкту виріс до €20 млрд.
Площа, яку займає реактор, становить 42 га, для його обслуговування вже задіяно 2300 співробітників.
Закінчення будівництво ITER заплановано до 2025 року, однак окупати себе ядерний синтез почне не раніше ніж 2060 року.
ITER – термоядерний реактор типу “токамак”: установка для магнітного утримання плазми.
На відміну від використовуваних зараз реакторів, у яких енергію виробляють завдяки розщепленню ядра радіоактивних елементів, ITER застосовуватиме технологію ядерного синтезу. Вона забезпечує вивільнення енергії, але радіації водночас практично немає. Цей спосіб одержання енергії вважають екологічно безпечним.
У січні 2016 року науковці Інституту ядерної фізики Російської академії наук заявили про плани розроблення другого у світі проєкту термоядерного реактора. Вони назвали його альтернативним проєктом, комерційно привабливішим, ніж міжнародний термоядерний експериментальний реактор.
