Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 28 травня обрала запобіжний захід для підозрюваного у справі “VAB Банку” у вигляді тримання під вартою, ідеться в повідомленні суду у Facebook.
“На даний час підозрюваний перебуває поза межами України, після його затримання і не пізніше як через сорок вісім годин із часу доставки підозрюваного до місця кримінального провадження буде розглянуто за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м’який запобіжний захід у встановленому законом порядку“, – зазначили в суді.
ВАКС не уточнив імені підозрюваного, але в Центрі протидії корупції заявили, що йдеться про Олега Бахматюка. У ЦПК також додали, що обрання запобіжного заходу Бахматюку дає змогу Інтерполу оголосити його в розшук.
Сам Бахматюк назвав таке рішення демонстрацією політичної заангажованості судового процесу.
“Рішення ВАКС не можна пояснити з точки зору права, воно є абсолютно нелогічним – заочно заарештовувати людину, про місце перебування якої було офіційно повідомлено слідчі органи, згідно з положеннями міжнародної правової конвенції заборонено. Таке рішення можна пояснити тільки політичною кон’юнктурою, і воно не має жодного відношення до принципів і норм українського та міжнародного права“, – написав він.
Протягом 11–12 листопада 2019 року детективи Національного антикорупційного бюро України повідомили про підозру вісьмох фігурантів справи “VAB Банку”. Їх підозрюють у заволодінні коштами стабілізаційного кредиту цього банку на суму 1,2 млрд грн, виданого в жовтні 2014 року. 13 листопада НАБУ заочно повідомило Бахматюка про підозру. За версією НАБУ, 2014 року, за 40 днів після надання кредиту, НБУ визнав “VAB Банк” неплатоспроможним, 1,2 млрд грн банк регулятору не повернув. Бахматюк був найбільшим акціонером “VAB Банку”.
Бахматюк називає обвинувачення на свою адресу необґрунтованими, аргументуючи таку позицію тим, що кредит, виданий банку, використовували за призначенням.
Бізнесмен написав 11 листопада 2019 року відкритий лист президенту України Володимирові Зеленському, у якому просить втрутитися в ситуацію і допомогти припинити тиск силовиків на бізнес. Він заявив, що неодноразово робив пропозиції Фонду гарантування вкладів і Нацбанку України конструктивно вирішити питання із заборгованістю банку і виплатити 8 млрд грн до бюджету, залучивши механізм реструктуризації і авторитетних міжнародних аудиторів.
15 листопада 2019 року в Національному банку України заявили, що Бахматюк винен державі 29,3 млрд грн. Регулятор у зв’язку з цим подав проти Бахматюка і його компаній понад 50 позовів у різні суди. Бахматюк назвав інформацію про заборгованість у розмірі 29,3 млрд грн такою, що не відповідає дійсності, та маніпулятивною.
