Обов’язок держави і правоохоронних органів зробити все, щоб українці й увесь цивілізований світ побачили справжніх убивць журналіста Павла Шеремета. Про це сьогодні у своєму Telegram-каналі написав президент України Володимир Зеленський із нагоди четвертої річниці загибелі журналіста.
“У Білорусі, Росії та Україні він стояв за цінності демократії, права і свободи людини. Насамперед – за право громадянина на вільну думку та слово. І за обов’язок влади бути чесною, прозорою і відповідальною перед громадянами. У нього ніколи не змогли б відібрати свободу, тому замовники вирішили відібрати життя. Його зухвале вбивство – втрата для всіх незалежних ЗМІ та журналістів. А ще цей злочин – ганьба для України”, – зазначив президент.
Він нагадав, що справа про вбивство Шеремета – під пильною увагою та контролем усього українського суспільства.
“Йому потрібні чіткі відповіді та переконливі, беззаперечні докази. Обов’язок держави і правоохоронних органів – зробити все, щоб у суді українці та весь цивілізований світ побачили справжніх убивць Павла Шеремета. А згодом – справжніх організаторів і замовників цього злочину. Як би важко не було знайти правду. Скільки б зусиль і часу це не забрало. Павло Шеремет – скорбота, пам’ять, правосуддя”, – додав Зеленський.
Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання “Українська правда”, цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, скоєне у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили з метою дестабілізації ситуації в Україні.
12 грудня 2019 року глава МВС Арсен Аваков повідомив на брифінгу про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Згодом того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це військова медсестра Яна Дугарь (суд відправив її під домашній арешт, а 25 травня 2020 року відпустив під заставу), Антоненко (заарештовано) і дитяча хірургиня Юлія Кузьменко (узято під варту).
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася “розвідкою”: шукала камери відеоспостереження на шляху змовників.
У первісній редакції підозри Антоненку йшлося про те, що він, “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди предметом уваги громадськості… вирішив створити організаційну групу, щоб у її складі вчинити вбивство журналіста і радіоведучого Павла Шеремета”.
21 травня стало відомо, що текст підозри змінили, прибравши з нього згадку про ультранаціоналістичні ідеї і велич арійської раси. Крім того, тепер слідчі вважають Антоненка не організатором, а простим виконавцем убивства, а Кузьменко, згідно з оновленим текстом підозри, тільки заклала вибухівку разом з Антоненком, але не приводила її в дію.
22 травня поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.
20 липня в Києві відкрили меморіал загиблому журналістові.
