Україні потрібно відмовитися від радянської енергоінфраструктури, вважає старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні, економіст Владислав Іноземцев.
Реформування і модернізація системи енергопостачання дасть змогу країні забезпечити міцну незалежність від Росії, написав він у колонці для The Washington Times.
Розвиток української економіки, на думку Іноземцева, є “історією успіху в неспокійні часи”. Він нагадав, що, не зважаючи на російське вторгнення 2014 року, Україна “протягом останніх років за більшістю показників розвитку домоглася разючих успіхів”.
Починаючи із 2014 року країна перестала залежати від імпорту російського газу, стабілізувала національну валюту, а обсяг золотовалютних резервів у липні 2020 року зріс до восьмирічного максимуму і становить $28,5 млрд, нагадав Іноземцев. Окрім того, у січні 2020-го прибутковість доларових і номінованих у євро облігацій знизилася до рекордного рівня, зазначив він.
Однак країна досі не розв’язала проблеми із застарілою інфраструктурою, оскільки протягом “усього пострадянського періоду українські електромережі модернізували або ремонтували недостатньо”, вважає Іноземцев.
“Вік приблизно 64 високовольтних електромереж становить 40 і більше років, а втрати в мережах сягають 10% усього вироблюваного у країні обсягу електроенергії”, – написав експерт.
На його думку, для розвитку та процвітання галузі потрібно міняти ціноутворення тарифів на розподіл електроенергії. Механізмом, який може забезпечити поступове поліпшення стану електромереж, він називає перехід на стимулювальний RAB-тариф, запроваджений із кінця 1990-х до 2004 року в європейських країнах, а також у Грузії.
“Система стимулювального ціноутворення дала б змогу електророзподільним компаніям одержувати такий необхідний їм прибуток і спрямовувати його як на ремонт і модернізацію, так і на будівництво відсутніх наразі в Україні “розумних” електромереж”, – додав Іноземцев.
Система RAB-тарифів передбачає виплату власникам компаній доходів, прив’язаних до середньої вартості капіталу у країні (показник WACC). Проте, зазначає експерт, щоб вона була ефективною, “власники поточних активів мають одержувати компенсацію з тією самою швидкістю, що й потенційні інвестори” – щоб не було диспропорції у фінансуванні, яке спрямовують на розширення мереж, оскільки обслуговування є таким самим, якщо не важливішим.
Пропонована українським регулятором ставка на нові активи значно нижча за WACC, не кажучи вже про старі активи, власникам яких пропонують ставку 1% на рік, зазначив Іноземцев. Водночас він підкреслив, що, за оцінками експертів, до 2030 року на модернізацію електромережі в Україні потрібно до $12,5 млрд.
“Якщо Україна хоче вийти на європейський рівень та інтегрувати свої електромережі з електромережами західних сусідів і водночас забезпечити довгострокову незалежність від Росії, їй потрібно якомога швидше провести реформу, основою якої є справедливий і прозорий RAB-тариф”, – підсумував Іноземцев.
Згідно з даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зношеність мереж в Україні становить 80%, заявляв 2017 року в ефірі NewsOne тодішній голова відомства Дмитро Вовк.
За інформацією Delo.ua, Нацкомісія з енергетики із 2012 року розглядає можливість переходу на стимулювальне тарифоутворення, але його досі не введено.
25 червня генеральний секретар європейської галузевої асоціації Eurelectric Крістіан Рубі заявив, що для того, аби Україна досягла успіху, вона має розв’язати питання стимулювання інвестицій в електричні мережі.
