Їду в таксі. Бейсболка. Окулярчики. Звичайно, інкогніто.
Інколи я можу дозволити собі такий квест у стилі Гаруна-аль-Рашида, який виходить переодягненим на нічні вулиці Багдада.
Запитую таксиста: “Ну як вам мер?”
Відповідає, не заглядаючи у скло заднього виду: “Зробив, звичайно, багато, але не подобається він мені”.
– Чому не подобається?
– Злий він якийсь, кажуть, бандит, та і господарник із нього нікудишній.
– А хто ж тоді гарний господарник і не бандит?
– Мені ось Михайло Олександрович подобається. Котрий Лисенко. Ось це людина. Я на Червоному Камені живу. Ну, там усе відремонтував. Просто золотий депутат. І по телевізору гарно виступає.
– Так почекайте, Лисенко – це ж заступник у Філатова-бандита і депутат від його партії.
– Ну так. Нам би такого мера, як Михайло Олександрович.
– Стоп, то це ж Філатова заступник і його депутат.
– Ну і що? Філатов тут до чого? Не потрібен нам такий мер, нам Лисенко потрібен. Що Філатов? Він нічого не робить”
Отже, Лисенко… Ось тут деякі виборці вже захотіли в мери Сергія Пустового. Правильного і працьовитого хлопця з нашої команди. Першого у списку “Пропозиції” в районі.
Але особливо обдовбані співгромадяни, чомусь вирішили, що до всіх їхніх нових лавочок, доріг, ремонтів, освітлення та зупинок Боря не має жодного стосунку. А Сергійко має.
Якщо ти хочеш зазирнути в безодню, то спробуй покопатися в мізках рядового виборця.
P.S. На парламентських виборах 2014 року жителі Синельниківського району проголосували персонально за Дмитра Яроша, а за партійними списками – за Опоблок. І не побачили в цьому жодного протиріччя.
А ви кажете, хто провів у Раду весільних фотографів? Просто озирніться навколо.
Джерело: Borys Filatov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора