В липні 1945 року, наприкінці Другої світової війни, лідери США, Великої Британії й СРСР зібралися в прусському королівському палаці в Потсдамі на околицях Берліна, щоб домовитися про новий глобальний порядок. Тоді була закладена основа для Холодної війни.
В той час, як люди в масках відвідують спеціальну виставку, присвячену 75-й річниці тієї конференції, геополітична мапа світу знову змінюється. Але цього разу причиною змін став коронавірус, який канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала найбільшим викликом післявоєнної ери. Про це пише Bloomberg, нагадуючи, що минуло вже півроку під тиском пандемії, впродовж яких уряди боролися з кризою у сфері охорони здоров’я, економічної кризою, кризою інституційної легітимності. І все це на тлі зростання геополітичної ворожнечі.
«З того, як ці тектонічні зміни кристалізуються в наступні шість місяців, почнеться довгий шлях до визначення пост-вірусної ери», — пише видання. Тенденції, які були помітними ще до COVID-19, посилилися й пришвидшилися. Китай, нарощуючи силу, стає все більш напористим й конфліктує з іншими країнами: від Канади до Австралії. США — супердержава, яка зберігала свою позицію з часів Потсдама — дедалі більше замикається в собі на тлі того, як вірус тисне на американське населення й економіку перед президентськими виборами, запланованими на листопад. «Багато структурних проблем в міжнародному порядку стають яскраво вираженими», — сказав голова Коледжу національної безпеки Австралійського національного університету Рой Медкалф. Він додав, що багато різних точок тиску: від провалу лідерства до відсутності довіри до правдивості інформації, — переплітаються і формують «певного роду ідеальний шторм».
«Велике випробування насправді полягає в тому, чи зможемо ми пережити наступні 6-18 місяців, щоб ці кризи не загострися», — сказав Мелкалф. В Потсдамі ключовою динамікою була ідеологічна боротьба між комуністичною й капіталістичною системами, які представляли Москва і Вашингтон. СРСР під керівництвом Йосипа Сталіна після Другої світової війни зайняв позицію супердержави, в той час як американський президент Гаррі Трумен продемонстрував технологічну й військову перевагу США, просто на конференції віддавши наказ скинути атомні бомби на Хіросіму й Нагасакі.
Колишній Держсекретар Генрі Кіссінджер назвав сучасне протистояння між США на чолі з Дональдом Трампом й Китаєм Си Цзиньпіна з «передумовами» нової Холодної війни. Історик Ніл Фергюсон вважає, що ця війна вже почалася. Більшість вважає, що перемога Джо Байдена на президентських виборах, швидше за все, зупинить занепад американо-китайських відносин.
На думку ж Медкалфа, чия книга «Індо-Тихоокеанська імперія» оцінює стратегічне протистояння в регіоні, визначальна проблема — це не реакція США на китайський підйом, а те, чи «гравці посередині», такі як Індія, Австралія, Японія й Європа, готові взяти на себе ризики, щоб захистити міжнародний порядок й працювати разом над цією метою. Проблема в тому, що очевидного форуму для обговорення світу після пандемії немає. G7 в підвішеному стані, оскільки Трамп, який повинен провести цьогорічну зустріч лідерів групи, ставить під сумнів, хто має право брати в ній участь. Запланована на вересень зустріч лідерів Євросоюзу з Си Цзиньпіном відкладена на невизначений час. Доля саміту G20 під головуванням Саудівської Аравії теж невідома.
ООН, засновані в 1945 році для запобігання нових війн, втратили здатність функціонувати. Росія й Китай, які належать до п’ятірки країн з правом вето, заблокували чергову резолюцію цього тижня. Цього разу вона стосувалася Сирії. Причини для конфлікту з Пекіном тим часом раптом з’явилися скрізь. Китай ще на початку року здобув широкі симпатії й медичну підтримку, оскільки став першою країною, яка постраждала від коронавірусу. Але він відкинув цю доброзичливість. Він сперечається з Австралією на тему походження вірусу, з Канадою — через затримання виконавчого директора Huawei Менг Ванжоу, а з Індією — через спірний кордон. Японія і Євросоюз намагаються стати менш залежними від Китаю, оскільки старі мережі постачання виявилися надто ненадійними під тиском вірусу. Німеччина й Австралія опинилися в клубі тих, хто намагається посилити законодавство для захисту від хижацького інвестування з боку Китаю.
Європейський підхід до Пекіна стає дедалі жорсткішим. Про це сказала директор Rhodium Group в Парижі Агата Кратц. «Ми насправді просуваємося швидше, ніж інші наші колеги й країни-партнери включно зі США, на багатьох фронтах», — сказала вона. Експерт вказала на політичні рішення ЄС щодо проблем конкуренції, опубліковані в червні, які сильно вплинули на позицію блоку щодо Китаю. Китайський закон щодо національної безпеки в Гонконгу викликав глобальне роздратування тим, як Пекін втручається в незалежність колишньої британської колонії. Це стало причиною гострого конфлікту з Лондоном.
Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон збирається скасувати рішення, ухвалені раніше, й виключити Huawei зі своїх мереж 5G. Посол Китаю в Лондоні пригрозив британській стороні «наслідками». Уряд Джонсона також запропонував спрощену процедуру набуття громадянства Великої Британії для жителів Гонконгу. Старший науковий співробітник «Німецького фонду Маршалла» Ульріх Шпек порівняв символізм жорсткої поведінки Китаю в Гонконзі з блокадою Берліна Червоною армією в 1948-1949 роках. Це був момент, який вказав на реальність, що США і СРСР більше не союзники, а запеклі вороги.
Дуже висока напруга встановилася також у відносинах з Тайванем і спірними частинами Південно-Китайського й Східно-Китайського морів. «Китай думає, що США втратили мантію лідерства в Азіатсько-тихоокеанському регіоні, якщо не в світі. Тож Китай вважає це можливістю отримати вигоду в деяких гарячих точках у своїй частині світу», — сказав старший науковий співробітник ISEAS Yusof Ishak Institute в Сінгапурі Вільям Чонг. Він побоюється, що протистояння між США і Китаєм або між Японією й Китаєм переросте у відкритий конфлікт через те, що деякі «командири на місцях з радістю натиснули б на гачок».
Історія всіяна непередбачуваними наслідками. І Потсдамська конференція не була виключенням. Впродовж 16 днів Трумен, Сталін й Черчилль вирішували долю Німеччини й сперечалися про західні кордони Польщі, а також будували позиції, які сильно вплинули на майбутнє Близького Сходу, Китаю, Японії й Кореї. Перенесення польського західного кордону для компенсації втраченої території на сході, а також «усунення» етнічних німців зі Східної Європи призвели до масового виселення 20 мільйонів людей. Менш ніж через рік після того Черчилль, якого в Потсдамі замінив Клемент Еттлі після виборів, заявив про Залізну Завісу, яка з’явилася посеред Європи. В 1950-х роках війна спалахнула на Корейському півострові між комуністичною північчю, яку підтримував СРСР, і півднем, якому допомагали США. Багато накреслених тоді ліній можна простежити й сьогодні. Коронавірус їх тільки підкреслює.
Інформація — одна з граней війни! Підписуйтесь на аккаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter — посилання на наші ексклюзиви, а також найрезонансніші новини України та світу.
