Мовний закон, який розглядають у Конституційному Суді України, не стосується сфери використання російської мови чи інших мов національних меншин. Як повідомляє “Інтерфакс-Україна”, про це 7 липня під час дебатів у КС заявив представник президента у Конституційному Суді Федір Веніславський.
Він підкреслив, що подання, передане у КС, певною мірою штучно прив’язане до мовного питання, оскільки регулює лише статус української мови як державної.
“Предметом правового регулювання цього закону не є статус інших мов… Верховній Раді варто ухвалити окремий закон, який регулюватиме статус російської та інших мов нацменшин”, – заявив представник президента в КС.
За його словами, мови нацменшин “є предметом зовсім іншого правового регулювання”. Він також підкреслив, що позиція глави держави щодо української мови як єдиної державної незмінна.
Водночас постійний представник Верховної Ради у КС Ольга Совгиря заявила, що під час винесення рішення щодо конституційності положень мовного закону потрібно враховувати висновок Венеціанської комісії, в якому йдеться про неприпустимість диференційованого поводження з мовами нацменшин та надання привілею мовам ЄС. За її словами, регулюючи мовне питання, не варто керуватися політичним контекстом, європейськими прагненнями України або конфліктом із РФ.
Совгиря також вважає, що закон ухвалили з порушеннями в частині розгляду на профільному комітеті і неперсонального голосування у сесійній залі.
Згідно з Конституцією, єдиною державною мовою в Україні є українська.
У липні 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська мова є обов’язковою для використання по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
Володимир Зеленський, будучи кандидатом у президенти, заявляв, що цей закон ухвалили “без широкого обговорення з громадськістю”. “Після мого вступу на посаду президента буде зроблено ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримано всі конституційні права й інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу буду реагувати відповідно до конституційних повноважень президента України та в інтересах громадян”, – казав Зеленський.
На пресконференції 20 травня 2020 року президент Зеленський назвав мовне питання в Україні “штучним”.
В інтерв’ю виданню “Главком”, яке вийшло 27 травня, голова Верховної Ради Дмитро Разумков сказав, що виступає за перегляд мовного закону. “Дуже багато людей у нас у країні розмовляють різними мовами, і інтереси всіх мають бути враховані”, – зазначив він.
Зараз на розгляді КС є подання, автори якого просять перевірити документ на предмет відповідності Основному закону.
