Головна — Світ — 7 липня 2020, 10:40

Макрон та новий уряд у Франції: як втратити усе, але не програти?

У Франції новий уряд, Макрон прагне показати французам, що готовий до перезавантаження. Президент притиснутий до стінки з низки причин: нищівна поразка його партії на місцевих виборах, надто високий рейтинг прем’єр-міністра і падіння рівня довіри до самого Макрона, запит французів на “зелену політику” і безпрецедентна економічна криза. Діяти потрібно швидко, і Макрон це розуміє. Ризик не бути переобраним на другий термін у 2022 році стає дедалі реальнішим.

​Марія Єщенко, журналіст Facebook Twitter

Фото: EPA/UPG Колишній прем’єр-міністр Франції Едуар Філіп аплодує новопризначеному прем’єру Жану Кастексу у дворі готелю Матіньон під час церемонії передачі повноважень, Париж, 03 липня 2020

Час на порятунок власного рейтингу у Макрона ще є: наступні президентські вибори відбудуться у Франції менше, ніж за два роки. У медіа президент говорить про початок нового етапу, обіцяючи населенню глибокі і суттєві зміни. Перший крок, на який йде французький лідер, –“розмова” з прем’єр-міністром Едуаром Філіпом, після якої той йде у відставку. На зміну йому приходить слухняний технократ Жан Кастекс.

Минає три доби і французам представляють повний склад нового уряду – дві третини обличь – ті самі, лише переїхали з одного міністерства в інше. Є й кілька нових персонажів, однак навіть поміж них більшість – вже давно відомі політики. Глобальних “змін” чекати годі. Пояснень слабкого кастингу та косметичних змін одразу два. Охочих доєднатися до команди Макрона сьогодні менше, ніж було три роки тому, коли його прихід до влади обіцяв свіжість та оновлення, та й сам президент боїться оточувати себе надто сильними особистостями, аби не повторилася ситуація з конкурсом рейтингів, як це сталося у випадку з його власним прем’єром. Як до цього дійшло – розповідає LB.ua.

Удар перший – “зелені” наступають

Еммануель Макрон прийшов до влади у 2017 році на хвилі обіцянок про перезавантаження влади. Давньою історією здається сьогодні тріумф його новоствореної партії на парламентських виборах, коли молоді і нікому не відомі члени “Вперед, Республіко!” взяли абсолютну більшість у нижній палаті, підкоривши майже дві третини французьких виборчих округів. Минуло 3 роки і ситуація кардинально змінилася. Лакмусовим папірцем стали місцеві вибори, що відбулися минулого тижня, на яких представники партії президента не взяли жодної великої мерії.

Фото: EPA/UPG Чинний мер Парижа Анн Ідальго святкує з прихильниками перемогу у другому турі муніципальних виборів, Париж, 28 червня 2020 .

Париж і Лілль залишилися за соціалістками Анн Ідальго і Мартін Обрі (попри те, що від самої Соціалістичної партії на політичному небосхилі вже майже нічого не залишилося – 28 місць в парламенті з 577, порівняно з 295 місцями у 2012 році). “Національний фронт” вперше за останні 25 років взяв місто з населенням понад 100 тисяч – мером Перпіньяна на південному заході країни став колишній чоловік Марін Ле Пен – Луї Альо. Найбільшими ж переможцями місцевих виборів стали “зелені” – французькі екологічно-орієнтовані політичні сили очолили мерії таких великих міст як Марсель, Бордо, Ліон, Страсбург, де впродовж десятиліть правили “класичні” ліві і праві.

Кандидати “Вперед, Республіко!” зазнали нищівної поразки. Усе, що запам’ятається французам з виборчої кампанії партії Макрона на місцевих виборах, – секс-скандал кандидата у мери Парижа Бенжамана Гріво, через який той мусив залишити перегони. Замість нього боротися за мерію столиці призначили Аньєс Бюзен, знявши її з посади міністра охорони здоров’я. Ризикований хід у розпал епідемії, не дивно, що кандидатура Бюзен не переконала парижан.

Франція “позеленіла”. Запит на екологічну політику у країні відчувається дедалі сильніше, і причин чимало: рекордне забруднення повітря у великих містах, хвилі спеки влітку з температурами під 44 градуси за Цельсієм, зникнення видів тварин і рослин, а отже – незворотні зміни екосистем лісів та морського узбережжя.

Фото: EPA/UPG Новий міський голова Бордо П’єр Урмік, Бордо, 03 липня 2020.

Незалежно від рівня освіти і прибутку у довгостроковій перспективі екологічні проблеми торкнуться кожного, – страждати на астму, пити забруднену воду і потерпати від зневоднення у спеку не хочеться нікому: на таких загальнолюдських цінностях побудували свою програму французькі “зелені”. Політична сила спиралася, поміж іншого, на висновки самих французів: останні три місяці у країні працювала “кліматична конференція” за участі 150 обраних у загальнонаціональній лотереї пересічних громадян, за результатами якої навіть може відбутися екологічний референдум.

Удар другий – неслухняний популярний прем’єр

Якби ж лише втрати Макрона обмежувалися меріями міст. Французький президент поступово втрачає і особистий ресурс – власний рейтинг. За останніми соцопитуваннями, підтримка Макрона скотилася до 39%. У той самий час рейтинг (вже колишнього) прем’єра Едуара Філіпа злетів до майже 50%. Різниця у поглядах і стилі вже давно вкрила тріщинами стосунки між політиками. Філіп частенько озвучував думки, що суперечили посланням з Єлисейського палацу, чим добряче дратував президента.

Саме Філіпу належали ініціативи зі зменшення дозволеної швидкості на другорядних дорогах у Франції з 90 до 80 кілометрів на годину і запровадження податку на паливо. У передвиборчій програмі Макрона ці два пункти були відсутні. Пізніше саме вони стали каталізаторами руху “жовтих жилетів”. Інший суперечливий захід – встановлення “осьового віку” для отримання повної пенсії, який відстоював Філіп, – коштував французькій верхівці сварки одразу з усіма профспілками і посиленням руху страйкарів. Навіть вихід з карантину став приводом для конфлікту. Еммануель Макрон прагнув якнайшвидше повернути економіку у рух, у той час як його прем’єр не приховував переконання, що Франція послабила обмеження зарано.

Як правильно використати коронавірус? Уряд Франції силою проштовхнув пенсійну реформу

Фото: EPA/UPG Колишній прем’єр-міністр Франції Едуар Філіп під час церемонії передачі повноважень новому прем’єру, Париж, 03 липня 2020

Неслухняність коштувала Філіпу посади. “Якщо президент захоче, щоб я продовжив виконувати свої обов’язки у кріслі прем’єра, я оберу цей варіант”, – казав голова кабінету міністрів після оголошення результатів місцевих виборів, на яких його вдруге обрали мером північного міста Гавр (саме звідти він пішов у 2017 році, прийнявши посаду прем’єра). Президент не захотів. На наступний день після обіду з головою держави в одному з паризьких ресторанів Філіп подав у відставку. Що ж, тепер на нього чекає спокійна гавань Гавра.

Удар у відповідь – перезавантаження. Друга спроба

Макрон знову заговорив про перезавантаження. Соціальне напруження, яке наростало в країні до початку епідемії, нікуди не зникло. До лав обурених масово доєдналися лікарі, які на практиці відчули обмеженість ресурсів шпиталів у такій критичній ситуації, як пандемія.

Президент оголосив про перше призначення. У крісло прем’єра замість Едуара Філіпа сяде Жан Кастекс – мер міста Прад, що на півдні Франції. Політика називають “мсьє-вихід-з-карантину”, бо саме за цю стратегію він відповідав в уряді у якості радника останні місяці. Технократ, досвідчений високопосадовець, близький до колишнього президента Ніколя Саркозі, Кастекс, уособлює собою політику “старого зразка”, яка аж ніяк не в’яжеться з обіцянкою “перезавантаження”. Однак, для Еммануеля Макрона новий прем’єр володіє незаперечною чеснотою: Кастекс ідеальний “виконавець”, а отже президент може бути впевнений, що на чолі уряду нарешті стоятиме “слухняний” соратник.

Фото: EPA/UPG Еммануель Макрон (справа) та Жан Кастекс

Якщо ж говорити про склад усього кабінету, ситуація майже ідентична: відкидати тінь на самого Макрона точно ніхто не стане, однак і великих зсувів у французькій політиці очікувати не варто. Французький президент може бути впевненим, що не пригріває під крильцем майбутнього опонента, однак здається, забуває про те, що французи оцінюватимуть його діяльність за конкретними змінами, яких країна вже зачекалася. Та чи дочекається?

​Марія Єщенко, журналіст Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram Темы: Франція, Еммануель Макрон Facebook Twitter