Нікого не агітую, просто формулюю свою позицію щодо питання.
2 липня пані Памфілова подасть їхній вельможності ту цифру, яку їхня вельможність хотіла б побачити. Жодний контроль за розтягнутим на тиждень волевиявленням на пеньках і в багажниках завідомо неможливий, – та й коли він був можливий, і владу ловили на крадіжці, вона просто ламала спостерігачам руки-ноги, саджала протестувальників і однаково висувала свою цифру. Це – погана новина.
Гарна ж полягає в тому, що все це абсолютно неважливо. Уся історія нелегітимна із самого початку. Фількину грамоту з “поправками до Конституції” визнають юридично нікчемною на першому ж засіданні першого ж суду або парламенту після зникнення Путіна як політичного суб’єкта. А до цього часу він і так може робити з нами все, що захоче – із поправками, без них, без різниці…
Усе це, як не дивно, полегшує наш вибір цими днями: можна просто вчинити так, як хочеться. Саме як хочеться – емоційно!
Хочеться вам відбігти від цієї гидоти подалі – відбіжіть. Хочеться підійти ближче, щоб плюнути їм в обличчя – підійдіть і плюньте. Проголосуйте проти поправок або напишіть на бюлетені якесь побажання для членів ДВК, – але обов’язково сфотографуйте це і викладіть в інтернет!
Це єдине, що має значення – видимий неозброєним оком ступінь суспільного протесту. Готові організувати флешмоб – чудово. Знайдете в собі сили встати в пікет – вставайте. Придумаєте інші форми протесту (бажано, без членоушкодження) – зробіть це!
Попереду дуже жорсткі часи і, по суті, вони вже почалися. А сюжети про електоральні папірці і значення цих папірців для політичного життя – закінчилися. Росія – поліцейська держава, з усіма можливими наслідками. Рівень державного насильства зростатиме: Путін і Ко давно загнали себе в щурячий кут нелегітимності й у них просто немає для нас порядку денного за межами війни зі світом, параду для охлосу і мордобою для незгодних.
Серйозні зміни відбудуться, на жаль, уже не в результаті наших галочок, поставлених у тих чи інших клітинках. Цю розвилку ми давно проїхали.
Тому просто робіть те, що вважаєте за потрібне – і не переймайтеся через застарілі дискусії на тему “бойкот – участь”.
Джерело: Виктор Шендерович / Facebook
