Уряд Німеччини розглядає можливість введення відповідних заходів, якщо США накладуть нові санкції на учасників будівництва газопроводу “Північний потік – 2”, повідомило 25 червня агентство Bloomberg із посиланням на джерела.
За даними співрозмовників агентства, уряд на чолі з канцлеркою Ангелою Меркель хоче скоординованої відповіді Євросоюзу на дії США, оскільки нові санкції можуть торкнутися європейські компанії, банки, а також державні установи.
Перспектива прямого втручання США в енергетичні інтереси ЄС має отримати колективну відповідь союзу, сказав один із німецьких чиновників на умовах анонімності.
12 червня німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung опублікувала витяги з внутрішнього документа міністерства економіки ФРН. У Берліні вважають, що нові санкції США можуть торкнутися державних служб країни, які якось пов’язані з проєктом.
Міністерство побоюється, що нові заходи передбачають адміністративну відповідальність у зв’язку із завершенням або експлуатацією трубопроводу. Стало б “абсолютним нововведенням”, якби санкції було спрямовано проти влади дружніх урядів або навіть проти самих урядів, указано в документі.
Bloomberg зауважило, що президент США Дональд Трамп зробив газопровід одним із головних об’єктів критики. Він неодноразово заявляв, що Америка “має захищати Німеччину від Росії”, і та платить їй мільярди доларів.
“Північний потік – 2” – газопровід, який має зв’язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський “Газпром” і п’ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають “Північний потік – 2” загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія та Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія дала дозвіл тільки 2019 року. Очікували, що будівництво завершиться до кінця 2019 року, але потім запуск “Північного потоку – 2” перенесли на кінець 2020 року.
У грудні 2019 року Трамп підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік, який передбачає введення санкцій проти російських газопроводів “Турецький потік” і “Північний потік – 2”. Одразу після цього швейцарська компанія Allseas припинила роботи з будівництва “Північного потоку – 2” і вивела з Балтійського моря свої судна-трубоукладальники. На момент припинення робіт залишалося укласти дном Балтійського моря 160 км труб, повідомило видання Neftegaz.Ru.
Міністр енергетики РФ Олександр Новак заявив, що для добудови газопроводу Росія може використати російське трубоукладальне судно “Академік Черський”. Його переправили з далекосхідного порту Находка в Балтійське море. Зараз трубоукладальник перебуває в територіальних водах Німеччини – у порту Мукран. У червні 2020 року “Академік Черський” змінило власника, що, як вважають ЗМІ, дасть “Газпрому” змогу уникнути нових санкцій США. Поки будівництва газопроводу не відновили.
На початку червня в Сенат США подали законопроєкт про розширення обмежувальних заходів проти газопроводу. Нові санкції можуть торкнутися компаній, що надають послуги андерайтингу, страхування або перестрахування для задіяних у проєкті суден. Міністерство економіки та енергетики ФРН у відповідь заявило, що виступає проти будь-яких екстериторіальних обмежувальних заходів.
