В інтерв’ю засновнику інтернет-видання “ГОРДОН” Дмитрові Гордону російський учений, професор економіки паризького Інституту політичних досліджень, політемігрант Сергій Гурієв розповів про своє ставлення до президента РФ Володимира Путіна.
“Я думаю, що Володимир Путін зробив багато доброго до 2003 року. А потім – можу перераховувати помилки й іноді навіть злочини. Я не суддя, тому не моя справа говорити, скоїв він злочин чи ні. Але те, як він сам розповідає про багато своїх дій, змушує замислитися про те, що в деяких із них є ознаки злочинів. Зокрема, наприклад, розв’язування агресивної війни. За російськими законами, це кримінальний злочин. Я не знаю, скоїв він його чи хтось потай від нього розв’язав війну, але це злочин, який так чи інак розслідуватимуть“, – зазначив Гурієв.
Він підкреслив, що російський президент також причетний до конституційного перевороту у власній країні.
“Окрім того, цього року Володимир Путін, очевидно, здійснив конституційний переворот. У російській конституції чітко написано, що глави 1, 2 і 9 не можна змінювати, не скликавши Конституційних зборів. А Володимир Путін де-факто змінив основні принципи конституційного ладу, не скликавши Конституційних зборів, і в такий спосіб здійснив конституційний переворот. Це абсолютно зрозумілі речі, у яких він, очевидно, брав участь. Можна сказати, що до виборів 2018 року [опозиціонера] Олексія Навального не допустила [голова Центрвиборчкому РФ] Елла Памфілова, і тут Володимир Путін ні до чого, він виграв ці вибори, не знаючи про те, що вони нечесні. Про це можна ще якось спекулювати, але конституційні зміни, очевидно, відбувалися за його безпосередньої участі“, – додав Гурієв.
Економіст Гурієв: Росія розв’язала агресивну війну проти України. Це кримінальний злочин. Я як російський громадянин відчуваю відповідальність за це. Читайте повну версію інтерв’ю
20 січня 2020 року Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його було одноголосно ухвалено у першому читанні 23 січня.
У документі, зокрема, запропоновано унеможливити обіймати пост глави держави понад два строки поспіль, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у разі ухвалення яких Путін після того, як піде з поста президента, довічно залишатиметься членом Ради Федерації.
Путін також запропонував поправку, яка передбачає формування главою держави Держради “з метою забезпечення узгодженого функціонування та взаємодії органів державної влади”.
Група експертів вважає, що у такий спосіб російський лідер намагається вирішити проблему збереження влади після 2024 року, коли закінчується його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року.
Загальноросійське голосування за поправки до конституції РФ, одна з яких передбачає обнулення президентських строків Путіна, призначено на 1 липня 2020 року.
ВІДЕО
