Поки президент віддає перевагу популістським рішенням, знижуючи зарплату менеджменту, він тільки стимулюватиме корупцію в Україні

Антиреформи на марші.

“Укрзалізниця” втрачає менеджерів. Чому? Тому що вони не згодні зі зниженням зарплати. І народ може сказати, що нехай валять. Невдячні. Захотіли високих зарплат. Нехай працюють на зарплату “джуніора” з ІТ і дякують за надану честь.

Але розумніше було б поцікавитися: чому звичайні українські управлінці не йдуть? Може, тому, що їх узагалі не цікавить офіційна зарплата? А якщо так, то логічно поставити наступне запитання: чому? І поки українці не дадуть відповіді самі собі на це запитання – доти українці залишаться бідними.

І поки президент віддає перевагу популістським рішенням, знижуючи зарплату менеджменту, він тільки стимулюватиме корупцію в Україні. І так, зруйнувати реформу корпоративного управління легко, як і відкотити назад будь-яку реформу, бо система охоче повертається у вихідний, звичний стан. Але як президент, так і народ мають відповісти собі на запитання: якщо ви хочете повернути “все як було”, то отже, вас усе влаштовує? І до чого тоді всю цю маячню з новими обличчями було городити? До чого були антикорупційні гасла, якщо дії стимулюють корупцію?

І про які такі масштабні реформи весь час говорять в Офісі президента, на реалізацію яких не вистачить і чотирьох президентських строків, якщо головне завдання зводиться до “законсервувати як було”? Що це за героїчні реформи? Чому про них ніколи не говорять?

Ми знаємо, що президент сприймає Нацбанк як своїх ворогів. Ми знаємо, що президент робить усе, щоб зруйнувати реформу корпоративного управління і вигнати докучливих іноземців. Це ж просто: знижуєш їм зарплату, люди аплодують, міцні господарники займають місця, що звільнилися, усі задоволені. Це про антиреформи. А про реформи? Невже президент – це просто матеріалізація ідей українських корупціонерів?

Ми не знаємо, що президент вважає реформами. І на що йому необхідно чи то два, чи то чотири строки. Але хотілося б дізнатися. Щоб бути готовим.

І так, дороги – це не реформи. А в рік кризи і рекордного дефіциту бюджету – це ще і про відсутність здорового глузду. Це як ніби чоловіка і дружину звільнили з роботи, і вони не знають, чим будуть годувати своїх дітей за пів року, але вони вирішують, що тепер саме час зробити дорогий ремонт. На якому будівельники вкрадуть 30% грошей, а сам ремонт фінансуватимуть завдяки кредиту від сусіда.

Тож так: які реформи замислив президент? Дуже хотілося б знати. І дуже б попросили не ламати того, що вже побудували.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *