Керівник Офісу президента Андрій Єрмак заявив в інтерв’ю LB.ua, яке вийшло 17 червня, що в офісу немає інформації, звідки позафракційний нардеп Андрій Деркач одержав записи розмов, які 2016 року нібито вели тодішній президент України Петро Порошенко і тодішній віцепрезидент США Джо Байден.
“Ми не займаємося конспірологією. За цим фактом ДБР було зареєстровано провадження, оскільки це ненормальна ситуація, коли главу держави хтось записує, і потім ці плівки десь опиняються. Тому сьогодні нас цікавлять два питання: як ці записи з’явилися і як стали надбанням громадськості”, – сказав Єрмак.
Він заявив, що йому поки нічого не відомо про результати розслідування, тому що “говорити про незалежність правоохоронних органів та втручатися в їхню роботу було б неправильно”.
“Я знаю, що провадження зареєстровано. Чи були процесуальні дії, чи допитували когось, не знаю. Але й ми, і суспільство чекаємо відповіді. Тому що останнім часом часто стали записувати керівників держави. Це погано”, – сказав керівник Офісу президента.
Деркач 19 травня опублікував записи нібито розмов Порошенка та Байдена. Депутат, серед іншого, стверджував, що п’ятий президент України підняв тарифи на 100% заради отримання $1 млрд держгарантій від США. Деркач вважає, що Байден міг чинити тиск на керівництво України. За словами депутата, він одержав записи від журналістів-розслідувачів, які стверджують, що Порошенко особисто записував розмови.
Президент України Володимир Зеленський сказав, що ці плівки мають стати предметом розслідування. За інформацією “Європейської правди”, Держдепартамент США висловив українському уряду стурбованість щодо цієї заяви, він розцінив слова Зеленського як втручання в американські вибори. Пізніше глава держави уточнив, що його цікавить тільки те, як можна було прослуховувати президента.
Порошенко не відкинув, що до оприлюднення фрагментів його розмов із Байденом причетний Офіс президента, а головна мета замовників скандалу – руйнування відносин між Україною та США.
В Офісі генпрокурора повідомили, що записи розмов вивчають у Державному бюро розслідувань і Національному антикорупційному бюро. ДБР розслідує справу за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) Кримінального кодексу України, а НАБУ – за ч. 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем).
