Головна позаштатна інфекціоністка Орловської області, завідувачка обласного гепатологічного центру лікарні ім. Боткіна Вікторія Адоньєва в інтерв’ю сайту “Орловские новости”, опублікованому 18 червня, заявила, що після голосування за поправки до конституції кількість заражених COVID-19 у Росії зросте.
“Обов’язково буде [приріст хворих]. Але класти нам уже нікуди. У мене залишилося 20 ліжок, і я сьогодні закрию лікарню. [Лікарню] Семашка вже закрили, тубдиспансер теж. Нехай голосує хто хоче, але в місті більше ліжок немає”, – підкреслила Адоньєва.
За її інформацією, серед пацієнтів із коронавірусом багато літніх людей.
“На Великдень бабусі абсолютно спокійно йшли святити паски. Після цього в нас був дуже великий наплив. Після того як літні масово виходять на вулицю, вони потім всі лежать у нас на ліжках”, – сказала медикиня.
За словами інфекціоністки, статистика в Росії не відображає реальної картини захворюваності та смертності від коронавірусу.
“У всіх розділах медицини у статистиці коїться щось неймовірне. Я думаю, що й тут немає винятку із загального правила. Як я вже казала, у нас навіть у різних регіонах рахують по-різному”, – вважає Адоньєва.
За даними американського Університету Джонса Гопкінса, Росія наразі на третьому місці у світі за розповсюдженням коронавірусу після США і Бразилії. У країні захворіло 568 292 людини, видужала – 323 851, померла – 7 831.
Загальноросійське голосування за поправки до конституції РФ, одна з яких передбачає занулення президентських строків Путіна, призначили на 1 липня 2020 року.
20 січня 2020 року Путін подав проєкт закону про поправки до конституції РФ на розгляд Держдуми. Його одноголосно ухвалили у першому читанні 23 січня.
У документі, зокрема, пропонують виключити можливість обіймати пост глави держави понад два терміни поспіль, закріпити пріоритет конституції над міжнародним правом, а також розширити повноваження Конституційного суду. 11 лютого комітет Держдуми РФ затвердив поправки до конституції, у випадку ухвалення яких Путін після звільнення з посади президента довічно залишатиметься членом Ради Федерації.
Путін також запропонував поправку, яка передбачає формування главою держави Держради “з метою забезпечення погодженого функціонування та взаємодії органів державної влади”.
Деякі експерти вважають, що в такий спосіб російський лідер намагається вирішити проблему збереження влади після 2024 року, коли спливає його черговий президентський строк. Путін є президентом РФ із 2000 року з невеликою перервою. За чинною конституцією, він не може балотуватися на посаду глави Кремля 2024 року.
