У Європі є тільки дві країни, де не введено стимулювального регулювання (RAB-тариф), – Україна та Білорусь. Це є причиною значної зношеності електромереж та низької якості електропостачання в Україні. Але запропонований Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, варіант переходу на RAB-тариф суперечить успішному європейському досвіду. Про це йдеться у спецпроєкті агентства “РБК-Україна” про стимулювальне тарифоутворення.
Оновлюючи енергетичну інфраструктуру електричних мереж, усі країни Європи запровадили модель стимулювального тарифоутворення RAB для енергетичних компаній – операторів інфраструктури, пишуть автори з посиланням на звіт компанії Ernst & Young.
Уже 2013 року найпоширенішим підходом до регулювання в Європі був “той, який приймає регуляторну базу активів (RAB) у якості своєї основної структури”. Близькі до України за стартовими умовами Чехія, Литва та Польща перейшли на стимулювальне регулювання на початку 2000-х, Словаччина і Чорногорія – 2007-го, Німеччина – 2009 року.
“Наслідки виявилися позитивними: у більшості країн час відключення електроенергії (індекс SAIDI) падав, обсяг капітальних вкладень і вартість активів росли. У Румунії за 10 років SAIDI показав хорошу динаміку: знизився у 2,5 раза – із 1025 хвилин (більше, ніж в Україні) до 474 у 2016 році, а обсяг капіталовкладень у кілометр мережі склав $985 (в Україні – приблизно $250)”, – стверджують у статті.
В Україні також пропонують перейти на стимулювальну модель тарифоутворення. 29 квітня 2020 року регулятор ухвалив проєкт переходу на RAB-тариф. У ньому активи обленерго ділять на нові та старі. Нові з’явилися поточного року впровадження нового регулювання, старі – раніше. На старі активи регулятор пропонує нараховувати 1% дохідності, на нові – 15%.
Автори дослідження проаналізували модель і дійшли висновку, що вона близька до тієї, яку було запропоновано за часів експрезидента Віктора Януковича в період прем’єрства Миколи Азарова 2013 року. Тоді були дві бази активів: “стара” і “нова”. Ставка прибутковості на “стару” – від 0% до 2% за впровадження методики, на нову – 14,79%. Такі “інвестиційно привабливі умови” не стимулювали жодну із 32 українських компаній-операторів перейти на нову модель регулювання, і реформу не було реалізовано, зазначають у матеріалі.
“Якщо компанія вважатиме, що старий актив повністю зноситься за 10 років і не буде відшкодування, немає сенсу модернізувати цей актив. Вигідніше вкладати в нові. Такий підхід загрожує існуючій інфраструктурі і, за словами експосла США в Україні та старшого віцепрезидента IHS Energy Карлоса Паскуаля, “призведе до кризи в дистрибуції електроенергії в Україні”, – пишуть автори.
На заміну методології НКРЕКП експерти пропонують європейський варіант RAB-тарифу: не ділити бази активів обленерго та застосовувати єдину ставку прибутковості. Ставка, на думку опитаних агентством фахівців, має бути щонайменше вищою за банківські депозити.
“Якщо інвестор вибирає: вкласти йому гроші в ризикований бізнес, на кшталт обленерго, або вкласти в банк на депозит під відсоток, тільки додаткова вигода мотивує його інвестувати”, – наголошують у дослідженні.
Стимулювальне регулювання – це механізм тарифоутворення на основі довгострокового регулювання тарифів. Цей метод спрямований на залучення інвестицій для будівництва та модернізації інфраструктури мереж, які передають енергоносій, та стимулювання ефективності витрат розподільних і постачальних компаній.
Згідно з даними НКРЕКП, зношеність мереж в Україні становить 80%, заявляв 2017 року в ефірі NewsOne тодішній голова відомства Дмитро Вовк.
За інформацією Delo.ua, Нацкомісія з енергетики із 2012 року розглядає можливість переходу на стимулювальне тарифоутворення, але його досі не введено.
