Призначення Сергія Семочка заступником голови Служби зовнішньої розвідки 2018 року, яке слідчі ДБР визнали злочином, вчиненим тодішнім президентом Петром Порошенком, можна порівняти з гіпотетичним волюнтаристським призначенням третього віцеспікера Верховної Ради. Як передає кореспондент видання “ГОРДОН”, такий приклад на брифінгу в Києві 18 червня призвела генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова, відповідаючи на запитання, у чому суть підозри, оголошеної експрезиденту.
“Нехай пробачить мені [спікер Ради Дмитро] Разумков, наведу приклад, який спав мені на думку. Уявіть: у нас є голова Верховної Ради і два віцеспікери. І тут голова вирішує, що депутат Петренко також був би непоганим віцеспікером. Він вводить третю посаду віцеспікера і призначає на неї депутата Петренка. Як довго це залишалося б без вашої реакції?” – поцікавилася Венедіктова.
У випадку із Семочком, на її думку, відбулося те ж саме: посада, яку він дістав, не була передбачена штатним розкладом.
“Людина отримувала зарплату, збиток державі – 1,5 млн грн. А найголовніше – була допущена до таємної інформації”, – сказала генпрокурорка.
Вона підкреслила, що стаття, яку інкримінують Порошенку, не є ексклюзивною – багато посадовців за нею засуджено або уклало угоду зі слідством. Тому справу експрезидента не можна зарахувати до політичних переслідувань, переконана Венедіктова.
18 червня суд мав обрати Порошенку запобіжний захід у справі про призначення Семочка. Засідання відклали до 1 липня.
10 червня політик прийшов на допит у Держбюро розслідувань. Йому спробували оголосити про підозру, але Порошенко не став її одержувати, а вирушив на прийом до Венедіктової. Пізніше генпрокурорка повідомила, що підозру політику надіслали поштою.
Слідство вважає, що Порошенко, перебуваючи на посаді президента України, 2018 року під час призначення Семочка першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки видав явно злочинний наказ, яким схилив керівника СЗР Єгора Божка до перевищення службових повноважень.
