Виробництво іграшок в Україні
Жодна країна світу ще не змогла повністю подолати гендерний розрив в оплаті праці
Серед головних причин гендерного розриву в оплаті праці в Україні в Мінекономіки називають:
— гендерні стереотипи щодо професій: чоловіки переважають на керівних посадах, жінки – у галузях та видах діяльності збільше низькою доданою вартістю або на посадах з нижчим рівнем оплати праці;
— нерівномірний розподіл обов’язків жінок і чоловіків: йдеться про догляд дитиною та іншими членами сім’ї, а також про відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якими переважно користуються жінки;
— недосконале і застаріле законодавство про працю — в Україні досі діє Кодекс законів про працю 1971 року, який не відповідає викликам сучасності.
Справедливо зазначити, що ця проблема притаманна не лише Україні. До прикладу, у Люксембурзі цей розрив становить 0,7%, водночас, у Латвії — 22,3%.
«Гендерний розрив в оплаті праці є універсальною проблемою. Він зберігається незалежно від галузі, кордонів та поколінь, і досі жодна країна світу не змогла повністю його подолати, — зазначила в коментарі LB.ua Сабін Фрейзер Гюнеш, Представниця ООН Жінки в Україні. — За нинішніх темпів, згідно з даними ООН, на подолання гендерного розриву в оплаті праці знадобиться приблизно 257 років. В Україні ми підтримали Міністерство економіки у розробці Національної стратегії подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року, яка має на меті зменшити поточний гендерний розрив в оплаті праці на 5% (з нинішніх 18,6% до 13,6%)”.
Деякі з причин гендерного розриву в оплаті праці пов’язані з відмінностями в доступі до освіти, працевлаштування та кар’єрного зростання. Крім того, жінки виконують щонайменше у 2,5 рази більше неоплачуваної роботи, ніж чоловіки, і частіше стикаються з ризиками безробіття, зазначає Сабін Фрейзер Гюнеш.
Вона зазначає, що “гендерні стереотипи, такі як переконання, що чоловіки краще підходять для певних професій чи посад, а жінки повинні піклуватися про дітей та сім’ю, також суттєво впливають на розрив в оплаті праці між чоловіками та жінками та гендерну нерівність в цілому. Ці фактори разом призводять до значної різниці в загальних доходах чоловіків і жінок. Ці стереотипи та ставлення культивувалися в суспільстві протягом багатьох років, і вирішення цієї проблеми та подолання гендерного розриву в оплаті праці потребує колективних зусиль з боку уряду, бізнесу та кожного з нас окремо».
Що робить уряд для подолання гендерного розриву в оплаті праці
15 вересня 2023 року уряд України ухвалив Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року та затвердив операційний план заходів з її реалізації на 2023-2025 роки.
“Уряд впроваджує грантові програми для розвитку жіночого бізнесу, зокрема, для ветеранок, дружин ветеранів та полеглих захисників, а також програму «Створюй!» для власниць переробних підприємств, — каже Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка та міністерка економіки України. — У програмі “Власна справа” більшість переможниць — саме жінки. Проте, запит на кошти у них менший, ніж у чоловіків”.
Юлія Свириденко, перша віцепрем’єр-міністерка — міністр економіки України
Також є програми, які сприяють працевлаштуванню. В першу чергу, це програми із навчання та перенавчання. Це ваучери на освіту, які видає Державна служба зайнятості. Мінекономіки спільно із партнерами навчали жінок ВПО професіям із креативної індустрії, професіям, де нині відчутний гострий брак кадрів, наприклад, на водійок будівельної техніки.
Свириденко зазначає, що для того, аби, згідно з Нацстратегією подолання гендерного розриву в оплаті праці, скоротити його із 18,6% до 13,6% до 2030 року, “модернізовують Трудовий кодекс, зокрема, працюють над легалізацією таких форм роботи як надомна та дистанційна робота. В майбутньому планують закріпити у законодавстві принцип рівної оплати праці й розробити чітку методологію того, як визначити що таке праця рівної цінності. Це допоможе, зокрема, ефективно захистити свої права в суді”.
“Крім того, Міністерство економіки спільно з ООН Жінки та за підтримки Офісу першої леді та уряду Швеції запускає інформаційну кампанію «Звісно, зможеш!». Мета цієї кампанії — руйнувати усталені стереотипи, протидіяти знеціненню вкладу жінок в економіку, вселити у дівчат та жінок віру у власні сили”, — зазначила перша віцепрем’єрка.
Як бачимо, інструментів, щоб швидко подолати цю проблему на державному рівні, не так і багато. Тим часом, українські жінки об’єднуються в ініціативи, що сприяють забезпеченню їхніх економічних — і не лише — прав і можливостей. Ось деякі з них:
Громадська спілка «Бізнес Мережа Cільських Жінок України» — підтримує жінок у сільських районах, сприяючи їхньому економічному та соціальному розвитку. Основні цілі спілки включають: підтримка жіночого підприємництва, сприяння розвитку жіночого бізнесу через навчання, менторську підтримку та доступ до ресурсів, розширення можливостей для жінок, надання жінкам знань та навичок, необхідних для успішного ведення бізнесу та професійного зростання. Також створення мережі взаємодопомоги і формування спільноти жінок-підприємців, які можуть підтримувати одне одного та обмінюватися досвідом і ресурсами. Однією із важливих цілей також є адвокація та захист прав жінок, підвищення обізнаності про права жінок і просування їхніх інтересів на різних рівнях.
WTech — міжнародна спільнота жінок-лідерок у Tech- та on-line бізнесі. Основна мета спільноти — допомогти жінкам розвиватися в кар’єрі, бізнесі, надавати нетворкінг, менторство, рольові моделі. Під час Covid-19 Wtech надавало учасницям менторську підтримку у діджиталізації бізнесу, переході в онлайн та новий формат роботи. З початком повномасштабної війни в Україні місією спільноти стала підтримка жінок з tech-індустрії, які залишилися в Україні або виїхали до інших країн. Щоб допомогти їм увійти в нові екосистеми, розширювати мережу знайомств. Наразі Wtech — це найбільша глобальна спільнота для жінок-лідерок у tech-бізнесі. Виступають за підтримку людських цінностей, принципів diversity та inclusivity, розширенні можливостей жінок у tech.
Українська Платформа «Жінки в бізнесі» — громадська організація, яка з 2019 року об’єднує жінок-підприємниць, лідерок, керівниць та експерток і є майданчиком для навчання, обміну досвідом, нетворкінгу та спілкування в жіночому колі. Членкині платформи отримують можливість долучатися до бізнес-форумів на 150+ учасниць із залученням топових спікерів України та міжнародного рівня, беруть участь у чотирьох бізнес-турах для підприємниць на рік, проходять навчання та експертні заходи з підготовки компанії до експорту, отримують доступ до 25+ тренінгів та вебінарів для навчання власниць бізнесу, керівників та команд; точкову допомогу від експертів Платформи, коли потрібно розв’язати питання швидко та з результатом.
Асоціація жінок-юристок України «ЮРФЕМ» — є одним із перших об’єднань жінок-юристок в Україні та покликана стати майданчиком для обміну досвідом, розвитку та підтримки жінок у юридичній професії. А з початком повномасштабної війни «ЮрФем» стала місцем підтримки для потерпілих від сексуального насильства та всіх видів гендерної дискримінації. Організація сприяє зростанню, видимості, безпеці, впливу юристок у професійному середовищі та суспільно-політичному житті, щоб утвердити рівноправ’я та справедливість.
Асоціація жінок-юристок України ‘ЮрФем’
Ініціатива “Жінки в медіа” — об’єднує жінок, які працюють в медіа, для подолання викликів на двох рівнях: рівність усередині редакцій (рівні можливості та ставлення, рівний доступ до посад, рівна оплата праці) та рівність у медійному контенті, з особливим акцентом на боротьбі з сексизмом, а також забезпечення лідерства і необхідних ресурсів для захисту прав і можливостей жінок у всіх сферах життя.
“Жінки в медіа” об’єднують 1500 журналісток, редакторок, продюсерок та інших медійниць з усіх регіонів України. Зареєстровано громадську організацію “Жінки в медіа”, яка серед іншого, надає медійницям психологічну, експертну, фінансову, організаційну підтримку. Також проводить аналітичні дослідження, ініціює адвокаційні події та заходи, відзначає внесок журналістів і журналісток у роботу з подолання гендерної нерівності та проводить навчання.
Представниці ‘Жінки в медіа’,Урядова уповноважена з ґендерної політики Катерина Левченко, представники Міністерство культури та інформаційної політики України Комітет з питань свободи слова під час обговорення про гендерну рівність в українських медіа під час війни.
ГО «Дівчата» — займається просвітництвом дівчат-підліток. Місія — спонукати дівчат свідомо будувати свою життєву стратегію з урахуванням особливостей жіночої фізіології та сучасних можливостей професійної реалізації. Два основні напрямки роботи: проведення просвітницьких уроків в школах з основ жіночої та чоловічої фізіології й гігієни та допомога дівчатам відбудовувати впевненість в собі, кар’єрні амбіції, вміння та мотивацію заробляти власні кошти, щоб бути незалежними та сильними.
ГО «Жіноча Ліга» — допомагає українським жінкам та дівчатам в реалізації їхнього потенціалу й боротьбі з гендерною дискримінацією у всіх сферах суспільного життя.
STEM is FEM — перша STEM-екосистема в Україні, яка обʼєднує організації, людей та ідеї, що взаємодіють для популяризації освіти та карʼєри в галузях науки, технології, інженерії та математики. STEM is FEM — почесний амбасадор України в сфері науково-освітньої дипломатії МЗС України. STEM-екосистема включає: спільноту STEM is FEM, клуб alumni STEM is FEM, платформу вчителів STEM, спільноту менторів та радників, партнерства з освітніми закладами, бізнесом та державою. Мета STEM-екосистеми — забезпечити рівний доступ до безперервного навчання та можливостей у STEM, створити більш інклюзивну та різноманітну спільноту, яка здатна вирішувати складні завдання сучасного світу.
