Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини
Незаконна депортація українських дітей. «Ми дякуємо прокурору Хану за те, що дійсно є два ордери на арешт — на Путіна і на Львову-Бєлову — з питання незаконної депортації українських дітей. Але якщо ми згадаємо, що росіяни почали депортувати українських дітей з 2014 року, а не з 2022-го, спитаймо себе: де було міжнародне суспільство раніше? Коли громадяни РФ публічно приїжджали на територію АРК, обирали, всиновлювали, міняли паспорти їм, свідоцтва про народження, міняли дані й забирали на територію РФ. Яка була реакція? Жодної», — зауважив омбудсман.
З 2022 року, наголосив він, масштаби депортації стали більшими.
«Станом на зараз у нас є підтверджені факти, що практично 20 тисяч українських дітей були або депортовані, або примусово переміщені в межах тимчасово окупованої території. Дуже часто це роблять усупереч волі батьків.
А яка відповідальність за це РФ станом на зараз? Два ордери на арешт від МКС. Далі? Жодної», — додав Лубінець.
Цивільні. «З 2014 року РФ, не буду навіть зупинятися на нормах Третьої Женевської конвенції — там усі норми щодо поводження з цивільним населенням, яке перебуває в умовах міжнародного воєнного конфлікту, росіянами порушені. Це і незаконні затримання, і тортури, руйнування цивільної інфраструктури, тотальне знищення населених пунктів. Яка відповідальність? Жодної. І це, знову ж таки, росіяни роблять з 2014 року. Нам вдалося повернути 161 цивільну особу з російського полону. Майже всі вони в один голос розказують про тортури, які там пережили», — заявив уповноважений з прав людини.
Він згадав про зустріч прем’єр-міністра Ірландії з родиною з трьома дітьми, яку вдалося повернути з тимчасово окупованої території: жінка розповідала про тортури, яких зазнав її чоловік.
«Без жодних пояснень прийшли додому, заарештували, місяць він був на підвалі. Повернувся практично без зубів. Людина за місяць втратила під 10 кілограмів і стала на 20 років виглядати старшою. Це один приклад. Такі випадки — це система тортур, катувань цивільного населення, яке застосовує Російська Федерація з 2014 року. Яка відповідальність за це? Жодної», — переповів історію Дмитро Лубінець.
Військовополонені. «Четверта Женевська конвенція. Нам треба повернути 3920 військовополонених. Останній звіт, коли вже не тільки ми кричимо на весь світ про порушення прав військовополонених, а навіть офіційний звіт Постійної моніторингової місії ООН зафіксував після спілкування з повернутими колишніми військовополоненими, що 95 % перебували під постійними тортурами в російському полоні, включаючи сексуальне насильство щодо і чоловіків, і жінок. Яка відповідальність?
Ми кричимо на весь світ, що, згідно з Женевською конвенцією, повинні забезпечити права на листування, право на верифікацію військовополоненого, право на отримання медичної допомоги, достатньої їжі, води. У нас навіть військовополонені, які офіційно важко поранені, їх ніхто не повертає», — акцентував омбудсман.
Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини
А діяльність Міжнародного комітету Червоного Христа — організації, яка єдина може й повинна перебувати в місцях утримання полонених, спостерігати й контролювати захист прав військовополоненого, — фактично заблокована на території Російської Федерації, додав він.
«Якої відповідальності за це зазнала Росія чи може навіть потенційно зазнати? Жодної. І навіть гірше: представники МКЧХ кажуть, що ми не можемо розказати, що росіяни нас не допускають. Не можемо. Бо ми нейтральна міжнародна організація.
Ми ж не вимагаємо від вас, щоб ви виходили й казали, що Росія — агресор, Україна — об’єкт агресії. Ні, це якраз не ваш мандат. Але ви повинні бути об’єктивними й ефективними. Якщо ви на територію України приїжджаєте практично кожного тижня в спеціально створені табори для російських військовополонених, навіть конфіденційно з ними спілкуєтеся, з росіянами, і потім щодо кожного порушення нібито їхнього права в першу чергу приїжджаєте до мене в офіс, вимагаєте реакції як від мене, так і від генерального прокурора України — і постійно ця реакція є, — то де ваша реакція на порушення тотальних прав наших громадян?» — апелював Дмитро Лубінець.
Застарілий статут ООН. «Він не просто застарілий, він недієвий у принципі. Його писали під конкретні історичні часи, які давно минули. Але, на жаль, більшість країн не хочуть зрозуміти це. Вони живуть у своїх реаліях, і вони повернули нас знову до середньовіччя, де панує не сила права, а право сили. Хто сильніший, той і правий. На жаль», — зауважив омбудсман.
Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини (праворуч) й Андрій Костін, генеральний прокурор України
Що з цим робити
Нашою відповіддю на кризу міжнародних організацій омбудсман називає формулу миру президента Володимира Зеленського.
«Пункт четвертий — повернення всіх незаконно затриманих, депортованих громадян України з території Російської Федерації. Нещодавно у Швейцарії була закрита зустріч, на якій я був. Там країни пропонували нові підходи для того, щоб повертати українських дітей, цивільних і військовополонених Збройних сил України.
А я їм постійно ставив запитання: може, згадаймо, що в нас повинна працювати система, яка складається з норм міжнародного гуманітарного права, Женевської конвенції, Статуту ООН? Система ж на папері є. То а чому ж вона не працює? Можливо, треба розмірковувати глибше, що станом на зараз у нас є не просто міжнародний воєнний конфлікт. У нас є конфлікт між двома групами країн, які відрізняються за типом управління. З одного боку, країни, які скоюють агресію — це країни з автократією, диктаторським управлінням. З іншого боку — демократичні країни. Ми фактично в стані Третьої світової війни, бо є групи країн, які між собою воюють, на жаль для нас, на території України», — відзначив Лубінець.
Візитом до Монголії, на його думку, Путін ще раз продемонстрував, що система не працює. А з намаганням всадити Україну й Росію за стіл переговорів не виключена поява російського диктатора й у Бразилії на саміті G20, припустив омбудсман.
Генпрокурор Андрій Костін: «Візит Путіна в Монголію показав, що системою міжнародного права можна нехтувати»
«Ще один аргумент, чому я так прямо, публічно сьогодні кажу, що міжнародної системи правозахисту не існує: великі гравці, коли ставлять на ваги захист прав людини й отримання фінансового зиску від торгівлі з росіянами, обирають кошти, фінанси. Чи можемо ми щось пропонувати? Так, ми пропонуємо», – додав він.
Окрім мирної ініціативи, Україна пропонує застосування дієвих санкцій.
«За всієї поваги до наших партнерів, Іран під санкціями понад 30 років. Іран продає росіянам свою зброю, якою росіяни кожного дня вбивають українців в Україні. І це ніколи не закінчиться, якщо санкції не будуть дійсно дієвими, які зможуть за короткий час тотально зупинити економічну діяльність з конкретною країною», — вважає Лубінець.
Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини
Наступний крок — тотальне виключення росіян з усіх міжнародних організацій.
«Ми це робимо. З найбільших світових організацій омбудсманів росіяни виключені. Залишилися дві організації. Одна, я знаю, що це буде наступний місяць. Я туди їду, буду виступати, і буде рішення. Щодо останньої, четвертої, я сподіваюся, ми проголосуємо на початку наступного року.
Перша організація, яка виключила 5 серпня 2022 року — ІОІ, Міжнародний інститут омбудсманів, найбільша (218 членів). Друга організація — ENNHRI, Європейська мережа національних інституцій з прав людини — 11 квітня 2023 року. Наступного місяця АОM — омбудсмани Середземномор’я — буде голосувати. І остання організація — Global Alliance of National Human Rights Institutions — голосуватиме на генеральній асамблеї в лютому 2025 року», — деталізував уповноважений ВР з прав людини.
Також він акцентував, що необхідно ввести в системі міжнародного права розділ відповідальності — «чіткий прозорий інструментарій, що будуть робити країни, які самостійно взяли на себе зобов’язання виконувати міжнародне гуманітарне право, стосовно країни, яка буде порушувати таке міжнародне гуманітарне право».
