Ірина Мудра, заступниця очільника Офісу Президента
Перепони на шляху ратифікації
«Ми три місяці спілкувалися з військовим керівництвом і рядовими солдатами і зрозуміли, що від повномасштабного вторгнення військовим доносили хибні наративи щодо ратифікації та не розʼяснювали, а що саме означає ратифікація Римського статуту після того, як ми прийняли повну юрисдикцію у 2014–2015 роках двома заявами Верховної Ради. І ця юрисдикція Міжнародного кримінального суду поширювалася на країну з 21 листопада 2013 року.
Тож ми зрозуміли, що наші військові жили в розумінні, що без ратифікації МКС не може притягувати до відповідальності за вчинені воєнні злочини громадян України. Пояснивши і керівництву, і військовим, що така юрисдикція поширювалася на військових і до моменту ратифікації та всі наші військові були під ризиком притягнення до відповідальності, ми змогли зняти більшість такого занепокоєння», — розповіла Мудра.
Крім того, зазначила представниця ОП, військовим не роз’яснювали, що Міжнародний кримінальний суд має документарний характер, не має позовного провадження, тому позовами до МКС військових ніхто не може закидати.
«Тим паче росіяни. Росіяни не є учасниками Міжнародного кримінального суду, вони не ратифікували Римського статуту. Вони точно не можуть зробити це. Так, вони могли б зробити це через держави-сателіти — тих, хто підтримує їхню політику. Але це теж неможливо, оскільки спочатку діє наша власна система правосуддя», — каже Мудра. За її словами, спершу наші правоохоронні органи мають провести відповідні розслідування й притягнути до відповідальності, і тільки якщо національна система правосуддя не в стані, не може або не хоче проводити такі розслідування, можливий розгляд таких заяв у МКС.
«Але ж ми бачимо, як працює МКС. Уже більш як 20 років вони притягують до відповідальності вище військове керівництво. Дуже була б нестандартна ситуація, якби будь-якого солдата чи рядового можна було притягнути до відповідальності. Ми навіть коли вивчали перелік, кого можна притягнути до відповідальності за злочин агресії через спеціальний трибунал, зрозуміли, що найбільший перелік осіб — це десь до 20. Тобто це вище політичне військове керівництво, у випадку МКС — за воєнні злочини, злочини проти людяності, злочин геноциду. Генералітет», — розповіла Ірина Мудра.
Ще однією перепоною на шляху ратифікації Римського статуту, за її словами, стали народні депутати.
«Такий квест. Ми збирали окремо погоджувальну раду, думки теж розділилися. Було дивно чути, що народні депутати щиро вірять у те, що юрисдикція МКС не поширювалася до моменту ратифікації на громадян України. Це повна юридична нісенітниця, адже дві заяви чітко визнавали юрисдикцію.
Народним депутатам хотілося вірити, що в цих заявах вони вказали «не поширюється на громадян України, на території України». Але це був юридичний трип, який, звісно, не визнаний МКС, бо якщо юрисдикція поширюється, вона поширюється в повному обсязі», — пояснила представниця ОП.
Протягом консультацій з військовими, додала вона, досягли компромісу — застосування статті 124 Римського статуту, яку раніше застосовували всього двічі Франція та Колумбія.
«Ця стаття говорить про те, що протягом семи років юрисдикція МКС не поширюється на громадян держави, яка ратифікує Римський статут. Були спірні думки щодо застосування 124-ї статті, адже в минулому її намагалися скасувати, вносили пропозиції, але їх не підтримали необхідною кількістю голосів в асамблеї учасників. Тому вона залишилась і сьогодні чинна. Отже, ми її застосували і зробили ратифікацію Римського статуту включно із заявою за 124-ю статтею», — зауважила Ірина Мудра.
Що дає ратифікація Римського статуту
«Ми точно не погіршили нашої ситуації, ми покращили її. Отримали привілеї, яких не мали ще два місяці тому. Ми покращили тим, що протягом семи років під час активної фази повномасштабного вторгнення убезпечуємо наших військових від уявного переслідування в Міжнародному кримінальному суді. Уявного, тому що оцінюємо такі ризики як невисокі. І ми отримаємо низку прав», — розповіла заступниця голови Офісу Президента.
Зокрема, Україна здобула право делегувати свого суддю в МКС уже з 2026 року.
«Я гадаю, що Україна має всі шанси цим скористатися, адже той досвід й експертиза, яку Україна отримує під час розслідування воєнних злочинів, будуть безцінними для МКС і точно потрібними. Тому шанси в України є», — зауважила Ірина Мудра.
Також ми отримали можливість делегувати кандидата на виборні посади, такі як прокурор МКС, додала вона.
«Звісно, Україна як повноцінний учасник Асамблеї може впливати на пріоритизацію, формування бюджету МКС, виділення необхідного бюджету для розслідування воєнних злочинів в Україні. Адже коли ми говоримо про те, чому так мало ордерів на арешт видають, притягують до відповідальності, це все в тому числі впирається в бюджет, на все потрібне фінансування. Тому, маючи такий strong voice в Асоціації асамблеї сторін, ми будемо теж цей voice озвучувати», — зауважила Мудра.
Крім того, заявила посадовиця, доступ до цільового фонду МКС важливий й у контексті компенсацій постраждалим, такі випадки в МКС є.
Про компенсації постраждалим від російської агресії
Зараз немає жодної міжнародної судової інституції, куди можна звернутися й отримати компенсацію за втрати, зазнані під час війни. Україна звернулася в усі можливі: Європейський суд з прав людини, міжнародні арбітражі, Міжнародний суд ООН тощо.
«На жаль, ці суди не адресують питання повної компенсації. Україна на цьому не зупинилася. Ми запропонували свій інструмент, який не є швидким. На жаль. Нам хотілося б, щоб завтра компенсації вже були виплачені. Але нам потрібно створити цей механізм. Створити таким, щоб у майбутньому ніхто не міг його оскаржити. Щоб він був легітимний і глобально підтриманий. Це копітка робота», — сказала Ірина Мудра.
За її словами, міжнародний компенсаційний механізм складається з трьох компонентів:
● Міжнародний реєстр збитків
«Він працює. Він запрацював. Поки що одна категорія. Упроваджують ще 12 категорій, куди бізнес теж буде потрапляти. До кінця року реєстр намагається впровадити всі 45 категорій. Усе залежить від технічних рішень, тому що це оцифрована система. Але над цим працює цілий Офіс реєстру. Збитки бізнесу потрібно теж дуже ретельно документувати, підкріплювати відео, фотодоказами, актами перевірки. Тобто зараз має збиратися вся доказова база», — розповіла Мудра;
● Компенсаційна комісія
Мають створити наступного року. Роботу вже розпочали.
«Ми перейшли до детального обговорення структури комісії: який вигляд матиме, які органи управління, як фінансуватимуть цю комісію. Ця робота вже незворотна. Вона буде створена», — підкреслила представниця ОП;
● Компенсаційний фонд
«Поки що ми не маємо єдиної згоди серед наших партнерів, чим буде наповнюватися той компенсаційний фонд, який має виступати джерелом виконання рішень комісії. Адже це буде адміністративний орган, не судовий. Під тиском рішення комісії виконати будь-якій юрисдикції, як виконують судове рішення, неможливо. Тому нам потрібен компенсаційний фонд і його слід чимось наповнювати», — розповіла посадовиця.
Ірина Мудра, заступниця очільника Офісу Президента
Йдеться передусім про конфіскацію російських активів, зазначила вона. Але цього недостатньо. Остаточного розуміння, як це зробити, теж немає, але робота триває.
«Я ще згадаю прецедент Іраку — Кувейту (Ірак виплатив 52,4 мільярда доларів як компенсацію фізичним особам, компаніям й урядам, які довели збитки внаслідок вторгнення в Кувейт 1990 року й окупації. — Ред.), коли створили комісію і фонд наповнював Ірак шляхом передачі 30 % від продажу їхніх продуктів за кордоном. Цього варіанта ми теж не виключаємо, але в першу чергу туди мають бути направлені 300 мільярдів російських активів.
Робота триває. Можливо, вона не така публічна і ми про це не говоримо кожного дня, але вона точно триває… Те саме з трибуналом. Велика робота йде, ми не зупинилися», — резюмувала заступниця очільника Офісу Президента.
