На засіданні 18 червня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт про народовладдя через всеукраїнський референдум, передає кореспондент видання “ГОРДОН”.
Відповідний законопроєкт №3612 підтримало 252 депутати за мінімально необхідних 226. Президент України Володимир Зеленський подав законопроєкт на розгляд парламенту 9 червня і визначив його як невідкладний.
Перший віцеспікер парламенту, представник президента в Раді Руслан Стефанчук сказав під час виступу в Раді, що після того, як Конституційний Суд 2018 року визнав неконституційним закон про всеукраїнський референдум, “у народу України взагалі немає правової можливості щодо реалізації права на народовладдя шляхом референдуму”.
Відповідно до законопроєкту, всеукраїнський референдум за народною ініціативою може бути проведено на вимогу не менш ніж 3 млн громадян України, які мають право голосу. Оголошує проведення референдуму президент своїм указом.
На референдум зможуть виносити тільки чотири групи питань. Вони мають стосуватися затвердження закону про внесення змін до розділів І (“Загальні питання”), ІІІ (“Вибори. Референдум”) і ХІІІ (“Внесення змін до Конституції України) Основного закону, питань загальнодержавного значення, зміни території України, втрати чинності закону чи окремих його положень. Водночас на один референдум мають виносити лише одне питання.
Не можуть виносити на референдум питання, які стосуються податків, бюджету та амністії, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету й територіальної цілісності держави, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, а також ті, які суперечать Конституції України та нормам міжнародного права.
Стефанчук заявив, що в законопроєкті “закладено запобіжники”, які допоможуть не допустити “будь-яких махінацій, пов’язаних із територією України”.
Законопроєкт передбачає можливість електронного голосування на референдумі. У пояснювальній записці до законодавчої ініціативи зазначено (.docx), що це “основна новація законопроєкту, що виділяє його серед інших законопроєктів, які реєстрували у Верховній Раді”.
“Це питання розроблялося на основі вивчення зарубіжного законодавства та досвіду його застосування щодо електронних голосувань, насамперед європейських держав… Найскладніше тут – технічно забезпечити захист персональних даних виборців й уберегти системи для електронних голосувань від несанкціонованих втручань”, – ідеться в записці.
Стефанчук зазначив, що законопроєкт не передбачає можливості проведення консультативних референдумів.
“Референдум – це надзвичайно дорога річ, і вона повинна проводитися лише тоді, коли є необхідність визначити стратегічний напрям розвитку держави”, – сказав депутат. Раніше він інформував, що в середньому проведення референдуму оцінюють у 2 млрд грн.
У членів комітету Ради з питань антикорупційної політики виникли запитання до цього законопроєкту. Члени комітету 16 червня не змогли визначитися, чи відповідає документ вимогам антикорупційного законодавства, і вирішили продовжити розгляд законопроєкту на наступному засіданні.
Комітет із питань антикорупційної політики не є профільним під час розгляду цього законопроєкту, основний комітет – із питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Проєкт закону про всеукраїнський референдум входить у пакет законопроєктів “про справжнє народовладдя”, яке обіцяв встановити Зеленський після першого туру президентських виборів 31 березня 2019 року.
