Позиція уряду: від заперечення до прийняття
Ще на початку року у Кабінеті міністрів усіляко відкидали можливість підвищення вартості електроенергії для населення. Однак наприкінці березня Росія розпочала нову хвилю ракетних ударів про українській енергетиці. Компанії, які генерують електроенергію, заявляли про масштабні руйнування і збитки, у країні почалися віялові відключення, а урядовці перестали бути категоричними у питанні тарифів. І у останній день травня уряд ухвалив рішення: тариф на електроенергію для побутових споживачів зріс на понад 60%. В Кабміні це підвищення називають складним, але необхідним кроком.
“Мета – не залишитись без світла, втримати систему. Нас чекає масштабна реконструкція, яка потребує величезних сил і коштів. Весь цей час триває ремонтна кампанія на об’єктах генерації, розподілу та передачі. На жаль, розуміємо, що обстріли об’єктів енергетики з боку ворога будуть продовжуватись, і маємо задіяти усі можливі ресурси”, – переконує міністр енергетики Герман Галущенко.
Кіловат електроенергії з 1 червня коштує 4,32 грн. В уряді обговорювали ідею зробити різні тарифи, залежно від споживання. Скажімо, на перші 100 КВт ціна могла би бути нижчою. Але зрештою від такої ідеї відмовилися.
Запровадження нової ціни електроенергії для побутових споживачів урядовці відклали фактично на останній день. Точну вартість кіловата споживачі офіційно дізналися лише у переддень до запровадження самого тарифу – 31 травня.
Так Кабмін діє не вперше. У 2023 році вартість зросла до 2,64 грн, постанову уряд затвердив так само 31 травня.
“Наскільки це рішення вплине на загальну ситуацію з боргами на енергоринку можна буде сказати лише через кілька місяців. Варто зазначити, що підвищення тарифу для населення не означає відсутності дефіциту електроенергії цього літа і взимку”, – вважає колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Новий тариф на електроенергію все одно залишається збитковим. Ринкова ціна кіловату значно вища, повідомили в уряді. І додали, що країна не готова до різкої зміни цифр у платіжках, тому поки ухвалили компромісне рішення.
“За середнього щомісячного споживання електроенергії в обсязі 170 КВт, платіжка за електроенергію зросте на 285 гривень”, – повідомила пресслужба Міненерго.
Водночас у Кабміні пропонують споживачам кілька способів економії грошей. Наприклад, нічний тариф на електроенергію, який складає 2,16 грн. Але скористатися ним можуть лише ті споживачі, які встановили двозонний лічильник.
Пільгу отримають ті українці, які взимку обігріваються електроенергією. У період з 1 жовтня 2024 до 30 квітня 2025 для них кіловат коштуватиме 2,64 грн. При цьому така ціна поширюється лише на перших 2 000 КВт на місяць. За все, що більше цієї цифри доведеться заплатити за звичайним вищим тарифом.
“Потрібне чітке обґрунтування нового тарифу. Не можна просто озвучити число і тихенько прийняти постанову, а потрібно надати повну інформацію. Треба переглянути систему субсидій, щоб захистити неплатоспроможних споживачів. Бо зрозуміло, що новий тариф для частини громадян стане суттєвим додатковим тягарем”, – вважає експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Причини підвищення: відновлення енергетики, збитки бюджету чи тиск донорів?
Країна потребує грошей на відновлення енергетики, тому вартість електроенергії і довелося підвищити. У Міненерго запевняють: зміна тарифу дасть результат, країна вже має досвід. Влітку торік вартість кіловату для населення збільшували, і це дозволило відновити 3 ГВт потужностей.
Однак тепер руйнування у енергетиці є ще більш масштабними. За різними оцінками, йдеться про 7-9 ГВт зруйнованої генерації. Росіяни завдали ракетних ударів фактично по всіх ТЕС, держава повністю втратила теплову генерацію. Значними є руйнування і на українських ГЕС. Тому відновлення потужностей залежатиме не лише від грошей, а й потребуватиме значного часу.
“Я б взагалі це підвищення тарифів не пов’язував би з відновленням енергетики. Тому що не існує жодної практики відновлення інфраструктури за рахунок тарифів, це неможливо зробити. Всі ці кошти направлять на виплати інвесторам зеленої енергетики, де накопичилися шалені борги – близько 25 млрд. Всі кошти підуть туди, як це було минулого року”, – переконує голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Нову ціну на електроенергію для побутових споживачів встановило Міністерство енергетики. Хоча це відповідальність регулятора галузі – НКРЕКП. Уряд досі у ручному режимі контролює вартість електроенергії для населення завдяки спеціальному механізму – ПСО (покладання спеціальних обов’язків). По суті Кабінет міністрів просто змушує державні енергетичні компанії покривати різницю між тарифом для населення і ринковою ціною електроенергії.
“Ця різниця розподіляється між двома компаніями. 85% сплачує “Енергоатом”, і 15% сплачує “Укргідроенерго”. Це дві компанії, на яких держава поклала субсидіювання населення. В стані війни ці компанії не мають можливості проводити далі політику субсидіювання”, – пояснює виконавча директорка Центру глобалістики “Стратегія XXI” Оксана Іщук.
Таке субсидіювання дуже дорого коштує державному бюджетові, який і без того вже не може покрити життєво важливі витрати для країни. У Мінфіні заявили: Україні вже не вистачає 5 млрд доларів для закупівлі зброї. Кошти західних донорів на такі потреби держава не може витратити. Західна допомога призначена для соціальної сфери: виплат пенсій, зарплат бюджетникам, медицину та інше. А от на оборону Україна має шукати кошти самостійно. І тут в уряду не багато можливостей: або підвищення податків, або оптимізація інших витрат.
“У 2023 році вартість утримання низьких тарифів для населення зросла на 15% і сягнула вже 144,6 млрд грн. В середньому біля 12 млрд грн на місяць. Водночас, паралельно із зростанням вартості цієї “послуги” також збільшується і відповідна заборгованість між учасниками ринку. Так, станом на 25 квітня 2024 року призначені урядом “донори” механізму підтримки низьких тарифів для населення сумарно заборгували Гарантованому покупцю 32,1 млрд грн”, – пояснює заступник директора з досліджень аналітичного центру DiXi Group Богдан Серебренніков.
Новий тариф для населення також не є ринковим, відповідно – держава й надалі зазнаватиме збитків, хоча вже й у дещо менших обсягах. За розрахунками фахівців DiXi Group, ринково обумовлена ціна світла для побутових споживачів коливається на рівні 5,5-7,2 грн за КВт, залежно від регіону. Вона включає оптову вартість електрики, тарифи на передачу та розподіл, а також – маржу постачальника та податки. Водночас взимку тариф може бути ще вищим – у середньому 8 грн і більше.
“Якщо ми говоримо про програму МВФ, в принципі вона перша, в якій якраз умови про зміну тарифів взагалі немає. Якщо ми говоримо про “План України”, який є підставою для надання коштів Європейським Союзом, то навіть там ми не обіцяли підвищувати тарифи. Але цей крок потрібен нам. В нас тарифи зараз дуже низькі в порівняно з собівартістю. І проблема виникає в тому, що компанії, які надають послуги за таким низьким тарифом, вони стикаються з проблемою ліквідності. Тобто в них немає коштів на ті самі ремонти, на які їм потрібні кошти і навіть на постачання послуг”, – розповідає екпертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.
Віялові відключення триватимуть
1 червня Росія знову атакувала українську енергетику. Під ударом потрапила, зокрема, і теплова генерація, яка вже й так втратила до 80% потужностей. Росіяни обстріляли Україну ракетами різних типів та дронами. З кінця березня це вже шоста комплексна атака, повідомила пресслужба “Укренерго”. Є пошкодження у Запорізькій, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Івано-Франківській та Львівській областях.
Ракетна атака РФ на одну із теплових електростанцій в Україні
Більшість ракет росіяни спрямували саме на захід України, зокрема, на Бурштин та Мукачеве, повідомили у Повітряних силах. Фактично вперше за рік Росія намагалася атакувати Закарпаття.
Українська ППО зуміла знищити більшість крилатих ракет, частину “калібрів” та майже всі дрони.
“Ворог атакував дві теплоелектростанції ДТЕК. Суттєво пошкоджене обладнання. З початку повномасштабного вторгнення ТЕС були обстріляні понад 180 разів. За цей період від обстрілів на станціях 51 працівника було поранено, троє енергетиків загинуло”, – повідомила пресслужба компанії.
Обстріляли росіяни і дві гідроелектростанції. Обладнання зазнало критичних пошкоджень. В “Укренерго” прогнозують повернення віялових відключень. І ймовірно не лише у час пікового споживання, тобто зранку та ввечері. На 1 червня області отримали ліміти споживання електроенергії для бізнесу та населення з 18:00 і до кінця доби. Якщо регіонам вдасться вкластися у ці обмеження, то відключення світла не буде.
Поки “Укренерго” вдається перекривати дефіцит за рахунок імпорту, а подекуди й аварійної допомоги з країн ЄС. Проте планових відключень уникнути не вдасться.
“Щойно чергові енергоблоки АЕС вийдуть в ремонт, ми повернемося вже з наступного тижня до графіків відключення електроенергії населення та обмеження споживання промислових споживачів навіть з новим тарифом”, – констатує Ольга Буславець.
