Чим закінчилося свято
Ми відвідали всі куточки нинішньої Поштової. Світлини красномовніші за слова. Прогулянкова зона — це абсолютно голе гранітне покриття, розпечене на сонці. Тут немає жодного дерева, у затінку якого можна було б відпочити. Єдина робоча зона релаксу — літній майданчик ресторану McDonald’s, там є де посидіти, парасольки. Фонтан на площі не працює вже п’ятий рік, його забили дошками, щоб менше руйнувався. Дерева в діжках, які прикрашали зону навколо, створювали затишок і тінь, щезли швидше за сам водограй. Лави так само зникли. (Дерева загинули від неправильного догляду, лави занесли на будмайданчик за Поштовим будиночком.)
Фонтан на Поштовій забитий дошками з 2020 року.
Поруч з неробочим фонтаном — недобудований павільйон виходу з підземного ТРЦ. Точніше сам павільйон звели, бо ж на його даху розпіарена фотозона — скульптури малюків. Але споруда не працює, охорони, балансоутримувача не має. Нині це щось обідране, замальоване графіті, куди може потрапити будь-хто: діти, підлітки, п’яниці, шукачі пригод. Там склад будівельного сміття, посеред якого — провалля метрів п’ять завглибшки. Це отвір під ескалатори, які мали б піднімати відвідувачів підземного ТРЦ на площу, до фонтана. Краї прірви нічим не відгороджені, упасти можна навіть удень, при освітленні. Як там досі не сталося трагедій — питання божого провидіння.
Віталій Білецький показує недобудований вхід з площі в підземний ТРЦ.
Недобудований павільйон виходу з підземного ТРЦ.
Недобудований павільйон виходу з підземного ТРЦ зсередини.
Загальне враження від цієї частини площі гнітюче. Дошки замість струменів водограю, брудні стіни будівлі, розбиті вікна, стирчать металеві конструкції. Ніде сісти, нема куди притулитися. І головне — не слід це робити. Не варто збиратися великими компаніями, бо під площею — пустоти, простір незбудованого ТРЦ — на тимчасових палях, які мали тримати дах (площу), поки зведуть постійні стіни й опори. Тобто до 2017 року, на який колись анонсували відкриття підземного торговельного центру.
Усе, що з Поштовою пішло не так
Перш ніж ми розкажемо, у яку вервицю судів і проваджень вилилася «Реконструкція Поштової», узагальнимо прості споживацькі враження — як киянам користуватися площею. Тут можна описувати в стовпчик:
автомобільний тунель під Поштовою довго погано освітлювали — за словами чиновників КМДА, це наслідок тимчасової схеми живлення ліхтарів, адже робіт на об’єкті не завершили;
щойно 2015 року відкрили пішохідну зону Поштової, виявилося, що доступ на площу з Володимирського узвозу для маломобільних груп населення практично неможливий — пандуси облаштували для руху лише дитячих візочків, але не для колісних крісел. Пологі з’їзди з’явилися лише за кілька років;
пандусних спусків до набережної та причалів від пішохідної зони взагалі не зробили, були лише сходи. З’їзд, облаштований на них, надто крутий, спуститися по ньому на колісному кріслі неможливо, з дитячим візочком — проблемно. Єдиний ліфт на набережну працював у ресторані «Компот», але доступ до нього обмежили годинами роботи закладу, для велосипедистів ж узагалі його не було. Пандус для спуску до води всіх груп на колесах відкрили лише 2020 року, через п’ять років після реновації;
Такий вигляд має реконструйована Поштова площа через дев’ять років після відкриття.
комплексна реконструкція Поштової (з ТРЦ) узагалі не передбачала паркінгу біля неї. Щоб потрапити в цю зону відпочинку, досі треба залишити автівку вздовж Набережного шосе;
у результаті реконструкції один вихід зі станції метро «Поштова» (у бік Річкового вокзалу) мав перетворитися в тунель, який веде через підземний ТРЦ. На час будівництва ТРЦ цей вихід закрили, і вже більш ніж вісім років кияни можуть вийти з метро лише в бік фунікулера;
на Поштовій немає громадських вбиралень, скористатися такою послугою можна лише в ресторанах на площі, якщо вони працюють;
будівництво підземного ТРЦ, розпочате без землевідведення, зупинилося через цінні археологічні знахідки на місці виймання ґрунту. Це не стало б сюрпризом для інвестора й міської влади, якби перш ніж будувати, на ділянці провели необхідні експертизи й отримали дозвільну документацію. Тепер же ТРЦ на місці охоронної пам’ятки будувати не можна, площа стоїть на тимчасових підземних опорах, її частина обгороджена будівельним парканом і має занедбаний вигляд;
Такий вигляд має реконструйована Поштова площа через дев’ять років після відкриття.
у підземеллі, де мав бути ТРЦ, а нині неофіційний музей «Поштова», збирається вода, яка потрапляє в цей простір знизу (близькість річки), зверху (через плити прогулянкової зони під час опадів), а також з ґрунтів, у які стікаються підземні джерела схилів Володимирської гірки.
Вода в підземеллі, на місці недобудованого ТРЦ.
Чи відповідає хоч хтось за стан Поштової
Усі ці вже 10 років розв’язку на Поштовій повноцінно не ввели в експлуатацію. Уявіть, об’єкт будівництва «Реконструкція транспортної розв’язки на Поштовій площі м. Києва (Перша черга будівництва. Перший пусковий комплекс)» отримав сертифікат готовності ДАБІ лише у квітні 2021 року! Як повідомили LB.ua в КМДА, майно цього пускового комплексу передали на баланс експлуатаційним підприємствам Києва в червні 2021 року.
Це стосується таких об’єктів: естакада, тунель, підпірні стіни, пандус (біля будівлі Річкового вокзалу), центральна частина Поштової площі (площа покриття з гранітної шашки над тунелем), сходи, проїзди, тротуари, мережі зовнішнього освітлення, мережі дощової каналізації, технічні засоби регулювання дорожнього руху. Тобто практично все, що експлуатували з 2014 року.
Такий вигляд має реконструйована Поштова площа через дев’ять років після відкриття
До другого пускового комплексу «реконструкції» входять реставрація Поштового будинку, перекладання інженерних мереж, будівництво очисних споруд, підземного пішохідного переходу через Боричів узвіз і трансформаторної підстанції, благоустрій набережної Дніпра, ліфт на причалі Річкового вокзалу № 10, фонтан на площі й тактильні поліуретанові плитки. І все це має нині статус об’єкта незавершеного будівництва.
Ось чому водограй на площі не працює і працювати не буде — він просто не на балансі, бо об\’єкта такого не існує, тож купувати для нього воду, електрику й технічно обслуговувати незаконно. А як це робили спершу — питання до мера всіх фонтанів.
Як підкреслило нам у коментарі КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», сквер на Поштовій іде окремою чергою будівництва у складі проєкту «Реконструкція транспортної розв’язки на Поштовій площі у Подільському районі» (Друга черга будівництва), інвесторський об’єкт. А добудувати його не можна, бо коли виявили археологічні знахідки, всі роботи на об’єкті припинили відповідно до припису Департаменту культури КМДА, а пізніше й постанови Верховної Ради від 2018 року.
Такий вигляд має реконструйована Поштова площа через дев’ять років після відкриття.
Що це означає? Що другий вихід з метро, а також занедбаний і розмальований павільйон під скульптурою дітей, фонтан, Поштовий будиночок, а з ними й інженерні мережі й очисні споруди в комплексі будівництва ТРЦ не добудують і не введуть в експлуатацію, поки немає рішення, як поєднати інтереси інвестора з інтересами національної пам’яті. Оскільки археологічна знахідка «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» вже в Державному реєстрі нерухомих пам’яток.
Зараз місто не проводить там будівельних робіт через ряд арештів, накладених донедавна на ділянку. Археологічних досліджень також. Місто й Мінкульт перекладають відповідальність одне на одного за виділення меж земельної ділянки археологічної пам\’ятки в натуру, про що ми писали в матеріалі про ТСК з питань Києва.
Паралельно з усім цим існує громадська ініціатива «Музей на Поштовій» на чолі з Віталієм Білецьким, яка і зберігає розкопки, і популяризує знахідку. Як розказала нам під час екскурсії співзасновниця музею і членкиня ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Ольга Рутковська, культурний простір на основі знахідок на Поштовій може стати в один ряд з визначними музеями такого типу в Європі. І незрозуміло, чому місто втрачає такий шанс отримати ще одну визначну локацію стародавнього Києва.
Хто має права на підземелля Поштової
Тим часом у КМДА нам повідомили, що наразі «інвестиційний договір із забудовником ТРЦ чинний і припинить дію лише після повного виконання сторонами своїх зобов’язань». Інвестор — це ТОВ «Хенсфорд Україна», яке на момент укладання договору (2013 рік) пов’язували з Андрієм Кравцем, керівником ДУСі часів Януковича. Зараз син Андрія Кравця, Володимир, є депутатом Київради від забороненої ОПЗЖ. Родину іншого депутата Київради від ОПЗЖ Сергія Мамояна активісти пов’язують з другою частиною комерційних будівель реконструкції Поштової — ресторанами (колишній «Компот» і ще одна будівля, з іншого боку Річкового вокзалу).
Як пояснює Віталій Білецький, місто взагалі не збиралося вкладати гроші в цей другий пусковий комплекс реконструкції площі, інвестори мали зробити підземні роботи й разом з ними влаштувати всі інженерні мережі, дренаж, очисні. А прогулянкова зона була лише упаковкою конструкції, мета якої — збирати якнайбільше людей.
Віталій Білецький
КМДА шанує законні права інвестора, і це можна було б зрозуміти, якби не низка обставин.
По-перше, ще 2022 року Верховний Суд України поставив крапку в суперечці навколо того, чи має інвестор право будувати в підземному просторі Поштової з наявними документами. У своїй постанові ВСУ визначився щодо рішень судів попередніх інстанцій, у яких фізична особа разом з рядом ГО Києва просила визнати незаконними і скасувати містобудівні умови й обмеження, видані міською владою для будівництва ТРЦ під Поштовою.
Суть позовів зводилася до того, що об’єкт багатофункціонального призначення (ТРЦ і заклади харчування) і благоустрій Поштової, які називають ІІ чергою реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій, є новим будівництвом і не належить до об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Ділянка, на якій дозволили зводити, вже була частиною Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Київ» і включена до охоронної зони «Район Подолу», що передбачало заборону будівництва.
Торговельний центр з кафе і підприємствами харчування не належить до об\’єктів інженерно-транспортної інфраструктури чи дорожнього сервісу, не є естакадами і дорогами, фактично це нове будівництво, а не частина реконструкції, як вважає департамент транспорту КМДА. А для будівництва ТРЦ потрібно оформити документи, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, а цього не зробили.
По-друге. Через рік після рішення ВСУ, влітку 2023-го, Подільська окружна прокуратура повідомила про підозру колишньому директору КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України). Слідство вважає, що КП в рамках реконструкції транспортної розв’язки на Поштовій площі фактично зводило торговельний центр і п’ять ресторанів. При цьому порушило вимоги земельного законодавства, що створило передумови для безпідставного заволодіння генпідрядником земельними ділянками. Згідно з висновком експерта, територіальній громаді Києва завдано збитків на понад 73,6 млн грн.
Але, нагадаємо, у своїй відповіді КП наголошує на чинності інвестиційного договору та зобов’язаннях міста виконати його…
Такий вигляд має реконструйована Поштова площа через дев’ять років після відкриття.
***
Якщо зробити лише крок убік, то побачиш, що вся Поштова — суцільна фікція: тасування колоди карт інтересів громади й інвесторів, піраміда незавершених будівництв і позабалансових об’єктів, містобудівних умов без землевідведення, а головне — не контрольованої ніким безпеки. Але чомусь усе це існує самопливом просто в центрі столиці й міського очільника не цікавить. У фонтані він уже купався, музей доручив відкрити. Як це все там працює, нікому не цікаво. Нового імпульсу давній проблемі Поштової надали лише політичні опоненти чинного мера, які витягнули на друге засідання ТСК з питань Києва інший ракурс усього цього недбальства — підтоплення незавершеної Поштової, яке може спричинити руйнівні наслідки для об’єкта критичної інфраструктури, метрополітену.
Сесія Київради: чи вдасться врятувати Літературний сквер і його околиці від забудови?
Своє слово довелося сказати навіть Держаудитслужбі, яка минулого року перевіряла витрати департаменту транспорту КМДА і, зокрема, досліджувала роботи на Поштовій: «Під час комісійного огляду (торговельного комплексу з підземним музеєм) виявлені недовиконані роботи з гідроізоляції, водовідведення та водопониження. Також були зафіксовані ознаки корозії металу та руйнування захисного шару бетону. Фахівці Держаудитслужби прийшли до висновків, що технічний стан об’єкта постійно погіршується, а його подальша експлуатація без консервації чи добудови вкрай небезпечна. Під загрозою руйнації опинився практично весь інфраструктурний вузол, яким є Поштова площа. Профільний департамент КМДА був попереджений про те, що недовиконані роботи можуть призвести до проблем із функціонуванням станції метро “Поштова площа”». У відповідь КМДА лише викотила чергову заяву про те, що метро в порядку, а навколо Поштової створюють «маніпуляції, щоб посіяти паніку».
Можливо, голові КМДА варто все ж знову відвідати улюблений водограй на площі, подивитися, де насоси для фонтана, де дерева, лави для відпочинку, відчути запах «заброшки» — павільйону під його улюбленими скульптурами дітей, спуститися під землю і побачити, скільки там води…
