Міністр оборони США Марк Еспер оголосив у вівторок, що виконувачка обов’язків головного фінансового інспектора міністерства оборони США Еллейн Маккаскер покине свій пост наприкінці місяця. Саме вона торік ставила під сумнів заморожування військової допомоги Україні, зазначає 16 червня The Hill.
Жодних додаткових подробиць про її відставку Еспер не повідомив.
Президент США Дональд Трамп у листопаді 2019 року висунув Маккаскер на посаду заступника міністра оборони, але вже в березні цього року відкликав її кандидатуру після повідомлень про те, що вона ставить під сумнів зупинення військової допомоги Україні.
2 січня видання Just Security опублікувало цитати з невідредагованих документів, які стосувалися рішення президента США затримати військову допомогу Україні. 300 сторінок електронних листів чиновників Білого дому щодо України було оприлюднено у грудні за рішенням суду, але багато фрагментів листування заретушували. Під час аналізу документів журналістам Just Security вдалося знайти лист співробітника адміністративно-бюджетного управління Білого дому Майка Даффі за 30 серпня 2019 року, в якому він написав Маккаскер: “Чітка вказівка POTUS (POTUS – абревіатура від the president of the United States, президент США. – “ГОРДОН”) продовжувати утримувати [військову допомогу Україні]”.
За кілька годин після телефонної розмови між Трампом і президентом України Володимиром Зеленським, що відбулася 25 липня, як з’ясували журналісти Just Security, Даффі надіслав лист Маккаскер, у якому закликав зупинити будь-яку військову допомогу Україні. “Зважаючи на делікатний характер запиту, я вдячний вам за те, що ви тримаєте цю інформацію в тісному контакті з тими, хто має знати, як виконувати вказівки”, – написав він.
Як зазначає The Hill, судячи з листування, у Даффі і Маккаскер були розбіжності щодо заморожування допомоги Україні. Коли Даффі сказав їй, що це буде провина Пентагону, а не Білого дому, якщо кошти не витратять у встановлений законом строк, Маккаскер відповіла: “Ви що, серйозно? У мене немає слів”.
Розмова Трампа із Зеленським стала причиною оголошення імпічменту 45-му президенту США. Демократи, які ініціювали імпічмент, заявляли, що Трамп чинив тиск на президента України, щоб українська влада розпочала розслідування діяльності в країні Гантера Байдена – сина колишнього віцепрезидента США і свого ймовірного суперника на президентських виборах 2020 року Джо Байдена. Опоненти Трампа вважають, що він намагався переконати Зеленського почати розслідування в обмін на надання військової допомоги Києву.
18 грудня Палата представників схвалила дві статті обвинувачення в межах процедури імпічменту Трампа: “зловживання службовим становищем”, а також “перешкоджання роботі Конгресу” під час проведення розслідування. Трамп став третім американським президентом, якому оголосила імпічмент Палата представників.
Сенат США розпочав процес у справі про імпічмент 16 січня 2020 року. 5 лютого верхня палата американського парламенту відхилила обидві статті обвинувачення.
Глава Білого дому називав розслідування “полюванням на відьом” і наполягав, що не тиснув на Зеленського. Президент України заявив, що під час телефонної розмови його ні до чого “не підштовхували”, і підкреслив, що не хоче бути втягнутим у виборчу кампанію у США.