Мітинг з вимогою витрачати гроші на підтримку ЗСУ під КМДА, 14 грудня 2023 року.
Минулого року київську владу активно критикували: мовляв, надмірно захопилася «перекладанням бруківки» замість допомагати ЗСУ. І хоча на Хрещатику, 36 критику не надто сприймали, ефект вона мала: останні пів року Київ долучається до допомоги дронами все активніше.
Трохи історії: напередодні повномасштабного вторгнення Київрада прийняла цільову програму допомоги Силам оборони «Захисник Києва», і тоді на її фінансування закладали лише 110 млн грн на три роки. Відтоді багато чого змінилося, і тепер Київ направляє на цю програму близько 5 млрд грн на 2024 рік. Щоправда, це не означає, що всі ці мільярди підуть безпосередньо на військові потреби Сил оборони: наприклад, цього року майже третину коштів (1,5 млрд грн) програми спрямують на ремонт укриттів у Києві, а на статтю «Матеріально-технічне забезпечення Сил оборони та безпеки» передбачено 1,8 млрд грн. І в це загальне формулювання входять не лише купівля техніки або пального, але й ремонти приміщень (ТЦК, профільних навчальних центрів, підрозділів силових відомств).
То скільки на БпЛА?
У новинах часто з’являються повідомлення, що «Кличко передав…» військовим ту чи іншу партію дронів. Але останнім часом команда мера зрозуміла, що варто все ж формулювати «Київ передав» або «громада Києва передала» певну кількість БпЛА на передову.
Віталій Кличко передав майже пів тисячі дронів бійцям 112 окремої бригади тероборони Києва, 7 березня 2024 р. БпЛА придбані за кошти столичного бюджету.
Адже фактично київський міський голова відвозить бригадам дрони, закуплені за кошти міського бюджету. А також ті, що придбав для військових його брат Володимир як благодійну допомогу. Перших, звісно, більше.
На щастя, тепер, враховуючи суспільний запит на купівлю БпЛА, київська влада пише витрати на цей напрямок окремо. Зокрема, з даних програми «Захисник Києва» випливає, що у 2023 році на придбання і ремонт БпЛА і засобів захисту від ураження виділили 1 млрд грн, а у 2024 році заклали 400 млн грн (ця цифра може збільшуватися впродовж року).
Щоправда, у дослідженні проєкту громадського моніторингу Dozorro, який аналізував закупівлі громадами БпЛА у 2024 році, Київ узагалі не потрапив у перелік. Так сталося тому, що столиця не купувала дронів для ЗСУ на відкритих торгах у Prozorro.
«Ми отримуємо запити на конкретні позиції по техніці, у тому числі БпЛА, від бригад, з якими співпрацюємо, і надаємо їм субвенцію з місцевого бюджету на ці цілі», — пояснили LB.ua у департаменті муніципальної безпеки КМДА, який є розпорядником коштів профільної програми.
За даними, які нам надали в КМДА, 2023 року сума субвенцій на потреби військових частин склала 1,776 млрд грн (на різні закупівлі, не лише дрони). А от за два місяці 2024 року перерахували вже 545 млн грн, повідомили в департаменті. І, схоже, мер регулярно відвозить на передову БпЛА, закуплені за кошти саме цієї субвенції.
Крім того, КМДА тепер планує також закуповувати безпілотні апарати самостійно, через Prozorro. «Ми провели узгоджувальну нараду з Командуванням сил логістики ЗСУ щодо конкретних видів БпЛА, які необхідно закупити. Уже відомо, що це будуть позиції великих літальних апаратів, навіть комплексів, вітчизняного виробництва. А також з іншими підрозділами уточнюємо замовлення на “мавіки” і fpv», — повідомили LB.ua в департаменті мунбезпеки. І уточнили, що ці закупівлі можуть відбутися вже в березні.
Нагадаємо, що наразі в бюджеті Києва на них закладено 400 млн грн. Для порівняння — фонд «Повернись живим» 2023 року закупив БпЛА різних видів на 512,8 млн грн (звіт фонду). А Агенція оборонних закупівель МО в березні теж уперше вийшла на Prozorro, щоб придбати безпілотних апаратів на загальну очікувану вартість 3 млрд грн.
80 окрема десантно-штурмова бригада й 81 окрема аеромобільна бригада отримали по два літаки безпілотного авіаційного комплексу «Лелека-100» від фонду «Повернись живим» у січні 2024-го.
Школа операторів по-київськи
Актуальним розвитком теми БпЛА від Києва мала б стати школа операторів дронів, яку збиралися відкрити за бюджетні кошти. Їй навіть придумали ефектну назву — Перша летунська школа. Ініціатива з’явилася ще минулого літа і тоді ж отримала рядок у бюджетній програмі (у тій самій, у «Захиснику Києва»).
Як зазвичай роблять у КМДА, гроші на школу операторів вирішили «залишити в сім’ї» — тобто створювати навчальний курс своїми силами, а не залучати вже наявні школи операторів. Тому розпорядником у цьому проєкті (традиційно) є комунальне підприємство — КП «Освітня агенція Києва», яке має реалізувати програму на базі одного професійного навчального закладу міста.
Проблема в деталях. Як українські виробники FPV вирішують проблеми з китайськими запчастинами
На всі питання про те, чи функціонує школа і як це відбувається, від директора Освітньої агенції LB.ua отримав лише одну відповідь: школа засекречена, уся інформація про неї становить загрозу для викладачів і учнів. Така категоричність дещо дивує, бо насправді назва закладу, який повинен готувати операторів, є в документах Київради у відкритому доступі. А от про саму школу та її роботу досі ніхто не чув. Оскільки на офіційний запит про те, хто може потрапити на навчання в міську школу операторів БпЛА і чи функціонує вона, LB.ua відповіді так і не отримав, то є підстави вважати, що за більш ніж пів року від появи цієї програми київська школа операторів дронів існує все ще лише на папері.
«Дідусь теж захотів долучитися до виготовлення FPV». Як дівчина з Чернівців складає дрони в майстерні, де раніше робила прикраси
