Головна — Світ — 13 березня 2024, 09:45

Французький парламент підтримав допомогу Україні

Після кількагодинних дебатів французька Національна асамблея підтримала безпекову угоду з Україною, яку Емманюель Макрон і Володимир Зеленський підписали 16 лютого. 372 депутатів з 577 проголосували за. 99 парламентарів, здебільшого від ультралівих сил, проголосували проти. Ультраправе «Національне зібрання» на чолі з Ле Пен утрималося. Цим символічним рішенням законодавчий орган затвердив планову допомогу Україні на наступні 10 років або до моменту вступу України в НАТО, якщо це відбудеться раніше. Ультраліва й ультраправа опозиція вкотре показали свою прив’язаність до Росії.

​Марія Олекса Єщенко, журналістка Facebook Twitter LB.ua в Google News

Фото: EPA/UPG Прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь виступає під час дебатів щодо франко-української безпекової угоди й ситуації в Україні на відкритому засіданні Національної асамблеї в Парижі, 12 березня 2024 р.

«Український народ уже понад два роки стійко захищається від російської агресії», — ці слова прем’єр-міністра Габріеля Атталя перед Національною асамблеєю зустріли кількахвилинними оваціями. 

Аплодували навіть представники «Національного зібрання» на чолі з Марін Ле Пен. Відверто антиукраїнських настроїв у французькому парламенті немає, проте існують великі розбіжності в баченні того, як саме потрібно допомагати нашій державі. Якщо президент Емманюель Макрон уже натякнув, що не виключає можливості відправити війська до України в майбутньому, навіть якщо йтиметься передусім про інструкторів і військових лікарів, то для лідерів двох найбільших опозиційних груп — «Національного зібрання» і «Нескорених» — це абсолютно неприпустимо. 

Конституційно зовнішня політика є прерогативою французького президента, отже, за законом, Емманюель Макрон не мусив улаштовувати дебати й голосування в нижній палаті, однак йому було важливо отримати символічну перемогу й заручитися підтримкою своєї політики в питанні України. Спеціальна сесія в Національній асамблеї відбулася за присутності Надзвичайного і Повноважного Посла України у Франції Вадима Омельченка, який підкреслив, що проведення дебатів — слушне рішення: «Те, що президент Макрон все ж таки виніс безпекову угоду на голосування, надзвичайно важливо. Ми на цьому наполягали. Звісно, дебати є дебати, і це непростий момент, він хвилює, однак маємо результат. Для мене він насамперед про високий рівень солідарності французького народу з Україною, адже депутати — обранці народу. У багатьох промовах лунала думка про те, що йдеться не тільки про Україну, а про безпеку самої Франції, безпеку Європи, і це абсолютно так».

Фото: EPA/UPG Колишня прем’єр-міністерка Франції Елізабет Борн (у центрі) під час дебатів щодо франко-української угоди про безпеку та щодо ситуації в Україні на відкритому засіданні Національної асамблеї в Парижі

Фото: EPA/UPG Посол України у Франції Вадим Омельченко на відкритому засіданні Національної асамблеї в Парижі, 12 березня 2024 року.

Ле Пен лякає французів «інфляційним шоком» 

Хоча голосування завершилося бажаним для України результатом, недооцінювати вплив крайніх правих і лівих у французькому політичному житті не варто. «Національне зібрання» Марін Ле Пен не лише має 88 депутатських крісел у нижній палаті, а й робить високу ставку на червневі вибори до Європарламенту. Майже третина опитаних французів мають намір голосувати за ультраправу силу, лише 18 % — за команду від президента Макрона.

«Франції нема за що червоніти. Ми прийняли українських біженців, ми надали Україні допомогу, а от санкції проти Росії виявилися неефективними, — заявила Марін Ле Пен з трибуни під час дебатів, а потім узялася змальовувати апокаліптичну картину для французької економіки і суспільства: — Російська економіка зовсім не на колінах, а тим часом страждає французька економіка. Ми переживаємо інфляційний шок. Хоча ми й маємо підтримати українців, але наша основна відповідальність — перед французами. Якщо войовничі настрої Макрона здійсняться, то, крім матеріальної допомоги, ми муситимемо відправити в Україну й наших людей, а цього не можна допустити».

Фото: EPA/UPG Марін Ле Пен виступає під час засідання Національної асамблеї в Парижі, 12 березня 2024 р.

Усі економічні аргументи Ле Пен ущент розбив міністр оборони Себастьян Лекорню, який, поміж іншого, пояснив, що поступовий перехід Франції до воєнної економіки й нарощення виробничих можливостей створює нові робочі місця й позитивно впливає на ВВП країни.

Схожими на Ле Пен популістськими аргументами скористався й Арно Ле Галль з ультралівих «Нескорених». Ця опозиційна політична сила має 75 депутатських крісел. Він назвав безпекову угоду з Україною «симулякром» і закликав «працювати з російською опозицією». «Франція завжди була нейтральною державою і відомою тим, що діалогувала з усіма силами. Час такої розмови настав. Найкраще, що ми хочемо зробити для України — це довести її до перемир’я».

Фото: EPA/UPG Міністр оборони Себастьян Лекорню виступає під час засідання Національної асамблеї в Парижі, 12 березня 2024 р.

Кандидати від обох радикальних політичних сил Франції боротимуться за президентське крісло у 2027 році, коли Емманюель Макрон уже не зможе балотуватися. Кандидатом від президентської партії може стати чинний прем’єр Габріель Атталь, однак з моменту його призначення на посаду в січні рейтинги пророчать політикові поразку: наприклад, якби вибори відбулися наступної неділі, він програв би у другому турі Марін Ле Пен.

У середу символічне голосування за безпекову угоду з Україною відбудеться також у французькому Сенаті. У четвер Емманюель Макрон дасть двом центральним національним телеканалам інтерв’ю на тему допомоги Україні. Раніше французький президент заявляв, що приїде до України в середині березня, однак візит відклали на кілька тижнів.

​Марія Олекса Єщенко, журналістка Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; }  Теми: Франція, допомога , безпека, Марін Лє Пен, Еммануель Макрон Facebook Twitter LB.ua в Google News