У тренувальному таборі «Азову»
Без наукового ступеня — на фронт?
7 лютого цього року Верховна Рада ухвалила в першому читанні чи не найдискусійніший законопроєкт про окремі питання проходження військової служби, мобілізації та військового обліку № 10449.
Документ з купою норм, які обмежують права й посилюють відповідальність ухилянтів, прописує й правила мобілізації викладачів і науковців.
По-перше, відстрочку від мобілізації зможуть отримати такі співробітники навчальних закладів:
— наукові й науково-педагогічні працівники ВНЗ і коледжів, наукових установ й організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь;
— викладачі училищ;
— учителі.
Однак щоб одержати відстрочку, вони повинні працювати в навчальних закладах як мінімум на 0,75 ставки. А вчителі призовного віку, які викладають у закладах загальної середньої освіти, мусять мати повне навантаження. Така відстрочка від мобілізації можлива на весь період роботи вчителів за фахом.
По суті, законом про мобілізацію пропонують залишити і так чинну статтю 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»:
«Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають лише ті наукові та науково-педагогічні працівники закладів вищої та передвищої фахової освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки».
Тут варто нагадати, що ще в липні 2022 року Верховна Рада проголосувала в цілому закон № 7352 про зміни до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» й надала відстрочки від призову під час мобілізації для всіх науковців і викладачів за основним місцем роботи. Без обмежень за ставкою та наявністю наукового ступеня.
У пояснювальній записці документа зазначено, що на початок 2020 року у ЗВО працювали близько 4500 педагогічних працівників або без вченого ступеня, або менш ніж на 0,75 ставки. Тому автори наполягали скасувати цю «дискримінацію для окремих категорій наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників в частині права на відстрочку від призову на під час мобілізації… з метою збереження педагогічного (викладацького) та наукового кадрового потенціалу України».
Однак цього закону так і не підписав президент Володимир Зеленський.
Правда, це не перший випадок, коли глава держави не візує прийнятий Радою закон. Аналогічна ситуація була, зокрема, зі скандальним містобудівним законом Олени Шуляк, ухваленим 13 грудня 2022 року.
Аспірантів поділять на «сорти»? А здобувачів наступної освіти залишать у спокої?
Також на військову службу не призиватимуть «студентів денної або дуальної форми навчання, які здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий». У другій редакції проєкту закону (перший текст уряд відкликав унаслідок не лише жвавих дискусій громадськості, а й критики самих депутатів. — Авт.) зняли норму, що відстрочка для здобувачів вищого рівня освіти можлива тільки з тієї самої спеціальності.
Народна депутатка фракції «Голос», членкиня Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська нагадала LB.ua, що «після початку повномасштабного вторгнення справді зросла кількість чоловіків, які різко забажали знову вчитися».
Соломія Бобровська
«Уже були дослідження вікової категорії чоловіків, які пішли отримувати другу чи третю освіту. Власне, не йдуть хлопці. «Учаться» (віком) 35–40 плюс (років). Це свідоме ухилення», — казала вона. У першому драфті проєкту планували «прикрити цю лавочку, бо всі розуміють, що це шпарина», визнавала вона.
Та вже в ухваленій редакції в першому читанні ця шпарина фактично залишилася. Лише з обмеженням для здобувачів рівня освіти, що є вищим за раніше здобутий.
При цьому в проєкті вирішили прописати новий виняток для відстрочки. Таке право матимуть аспіранти, крім тих, хто здобуває «рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту».
Член робочої групи з напрацювання першого драфту проєкту, нардеп фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко в коментарі LB.ua назвав цю норму дискримінаційною. «Такий поділ аспірантів на сорти: бюджетників і контрактників — це неприпустимо. Тому будемо робити все, щоб це прибрати», — пообіцяв він.
Олексій Гончаренко
Народні депутати загалом визнають, що основна проблема проєкту не лише в поділі аспірантів, а й в обмеженні права на відстрочку наявністю наукового ступеня та не менш ніж 0,75 ставки для педпрацівників ЗВО. Тоді як 100% бронювання передбачено для державних службовців категорії А (міністри, заступники та керівний склад. — Авт.), Нацполіції, НАБУ, ДБР, БЕБ, ДСНС, суддів і співробітників Служби судової охорони.
Які правки підготували нардепи?
Соломія Бобровська наголосила, що мобілізація наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників виглядає досить сумнівною. Вона отримала від них велику кількість звернень і вважає, що всі аспіранти денної та дуальної форми повинні зберегти право на відстрочку на весь період навчання.
«По-перше, для багатьох закладів вищої освіти контрактники є чи не основною бюджетонаповнювальною категорією, їхня вага ще більше зросла в останні два роки, адже є потреба збільшувати оборонні видатки держави. Крім того, на сьогодні кількість усіх аспірантів на 35–40 млн населення України, навіть враховуючи зростання 2022–2023 років, — близько 33 тис. осіб, що є порівняно невеликим показником», — упевнена вона.
Науковий круглий стіл молодих учених, аспірантів і магістрів «Верховенство права — основоположний принцип правової держави» в Харківському національний університеті ім. Каразіна
Бобровська додала, що до 2022 року через непопулярність науки і високий вступний поріг навіть був недобір на PhD. «До прикладу, згідно з відкритими даними, у сусідній Румунії з удвічі меншим населенням 2022 року навчалися понад 22 тис. майбутніх докторів філософії; в Угорщині (9,5 млн населення) — близько 11 тис. Лише Карлів університет у Чехії щорічно навчає 7,5 тис. аспірантів. Нам важливо повернути науковців з-за кордону, але ще важливіше — зберегти тих, хто ще є в Україні», — сказала нардепка.
За її словами, саме аспіранти — «це золота середина між студентом і науково-педагогічним працівником. Якщо їх не буде, то освітня галузь, у якій зараз домінують працівники пенсійного та передпенсійного віку, поступово деградуватиме. А в умовах війни ми просто не можемо собі це дозволити».
Олексій Гончаренко підтвердив, що, відколи оприлюднили урядовий законопроєкт про мобілізацію, отримав декілька тисяч пропозицій від громадян.
«І один з найбільших запитів стосувався недоцільності призову наукових працівників, аспірантів, магістрантів. Нам пропонують дивну норму, враховуючи, що на деяких спеціальностях узагалі немає бюджетних місць для аспірантів. Тому я готую цілий пакет правок. Наполягатиму не лише на демобілізації через 18 місяців і звільненні строковиків, а й знятті дискримінаційних правок для науковців», — пообіцяв він.
Минулого тижня Роман Грищук («Слуга народу»), Михайло Цимбалюк («Батьківщина») та Юлія Гришина («Слуга народу») подали правки до законопроєкту про право на відстрочку для всіх аспірантів і працівників без наукового ступеня. 13 лютого Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій одностайно погодив лише одну пропозицію — про право на відстрочку для аспірантів-контрактників.
Юлія Гришина
Юлія Гришина пояснила LB.ua це так: «Була домовленість, що комітетські правки включатимуть виключно ті пропозиції, які підтримують усі члени комітету».
Водночас кожен депутат може подавати власні на підтвердження (безпосередньо в сесійній залі під час розгляду проєкту у другому читанні. — Авт.), зазначила вона. І нагадала, що є авторкою правки про відстрочку для всіх педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників незалежно від наявності в них наукових ступенів.
«Вважаю це важливим, оскільки якщо ми ставимо однією із задач максимально якісний освітній процес в особливий період, то його слід забезпечити викладачами. Не забуваймо, що заклади вищої освіти й наукові установи, їхні працівники та здобувачі освіти сьогодні є важливим ресурсом для створення ефективної економіки воєнного часу», — підкреслила Гришина.
І застерегла: якщо мобілізувати всіх працівників без наукового ступеня, неможливо буде забезпечити повноцінний освітній процес.
«Окрім того, за відсутності достатньої кількості рядових кадрів є й ризик невиконання чи невчасного виконання тих самих проєктів із забезпечення обороноздатності та безпеки держави», — додала нардепка.
Оборонний комітет уже почав узагальнювати правки й пропозиції до мобілізаційного закону. Як зазначила LB.ua членкиня комітету й фракції «ЄС» Ірина Фріз, станом на 19 лютого їх було декілька тисяч.
Ірина Фріз
Самі нардепи прогнозують, що зняти норму про поділ аспірантів не проблема. Чого не скажеш про обмеження наявністю наукового ступеня. Та палкі дискусії будуть не лише про це. Основні списи ламатимуть об строки демобілізації за рішенням Ставки, обмеження консульських дій, блокування рахунків і посилення повноважень ТЦК.
Парламентарі планують розглянути законопроєкт у цілому на початку березня. Однак результативне голосування досі під питанням. «Усе залежатиме від того, якою буде остаточна редакція», — сказала Ірина Фріз.
