Головна — Світ — 19 лютого 2024, 15:20

Мюнхен-2024: тривога Європи, запевнення США і боєприпаси для України

Цьогорічна Мюнхенська безпекова конференція залишила неприємний післясмак: лідери Заходу не продемонстрували очікуваної рішучості на тлі загроз, які постали перед світом. Хоч дехто все ж розуміє, як на них реагувати.

Вікторія Вдовиченко Станіслав Желіховський Facebook Twitter LB.ua в Google News

«Lose-Lose» і план А?

Назва доповіді організаторів конференції — «Lose-Lose». Вона акцентувала: якщо належно не реагувати на актуальні виклики у світі, то програти можуть усі. І такий самий лейтмотив лунав згодом практично на всіх панельних дискусіях.

Фото: EPA/UPG Президент України Володимир Зеленський виступає з промовою під час 60-ї Мюнхенської безпекової конференції, 17 лютого 2024 року.

Одна з причин песимізму — усвідомлення, що США стали слабкою ланкою євроатлантичної системи безпеки. Чинна адміністрація загрузла в передвиборчому протистоянні з республіканською більшістю Палати представників, що паралізувало американську допомогу Україні на невизначений час, а ймовірний фаворит президентських перегонів Дональд Трамп відкрито декларує своє небажання захищати союзників по НАТО.

Тож віцепрезидентка Камала Гарріс, яка виступила з промовою про важливість ролі США як світового лідера, і держсекретар Ентоні Блінкен зіткнулися з важким завданням переконати союзників, що США залишаються відданими захисту їхньої безпеки. Гарріс також запевнила, що підтримувати Україну — це «стратегічний інтерес Сполучених Штатів». І «є лише план А, який передбачає — Україна отримає все, чого потребує».

Фото: EPA/UPG Володимир Зеленський і віцепрезидентка США Камала Гарріс на спільній пресконференції під час Мюнхенської безпекової конференції, 17 лютого 2024 р.

«Я переконана, що пакет додаткової допомоги проголосують. Переконана, що є консенсус двох партій, які визнають брутальність російської агресії і що має бути наша відповідь — залишитися зі своїми друзями й продовжувати боротьбу», — заявила вона.

Попри її запевнення, європейські лідери під час дискусій так чи інак розмірковували про те, як мобілізувати зусилля й ресурси в умовах, коли американці будуть зосереджені на власному кордоні, і як досягти оборонної самодостатності у відносно короткі строки.

Наразі повноваження у сфері оборони ЄС розподілені між кількома високопосадовцями, зокрема, високим представником із зовнішньої політики та політики безпеки ЄС Жозепом Боррелем і комісаром з питань внутрішнього ринку Тьєррі Бретоном. Та з огляду на зростання російської загрози та непевність у майбутній ролі США в НАТО в Європейському Союзі розглядають створення посади єврокомісара з питань оборони, який займатиметься промисловими аспектами оборонної політики, про що говорили на полях Мюнхенської безпекової конференції.

Фото: EPA/UPG Високий представник із зовнішньої політики та політики безпеки ЄС Жозеп Боррель

Європейський Союз через кілька тижнів має представити стратегію оборонної промисловості, яка робитиме наголос на збільшенні інвестицій у власний оборонний сектор і врахує уроки повномасштабного вторгнення в Україні.

«Тому дуже цікаво спостерігати за розвитком виробництва безпілотників. І саме тому ми інтегруємо Україну в наші оборонні програми і спільно з Україною відкриваємо офіс оборонних інновацій у Києві», — заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Глава дипломатії ЄС Жозеф Боррель додав, що Європейське оборонне агентство на сьогодні уклало 60 рамкових угод для країн-членів, щоб вони замовляли у своєї промисловості боєприпаси. Тож, наголосив він, «не потрібно винаходити колесо, і якщо хтось хоче закуповувати більше боєприпасів для України», то може скористатися однією із цих угод.

Фото: EPA/UPG Президент України Володимир Зеленський під час 60-ї Мюнхенської безпекової конференції, 17 лютого 2024 року.

Президент Володимир Зеленський у промові згадав про Авдіївку й наголосив: втрата міста є наслідком недостатньої партнерської підтримки України. При цьому він заявив, що не розглядає альтернатив допомозі США, оскільки розраховує, що питання вирішать і Вашингтон залишиться стратегічним союзником.

«Утримання України у штучному дефіциті зброї, зокрема в дефіциті артилерії та засобів дальнього ураження, дозволяє Путіну адаптуватися до теперішньої інтенсивності бойових дій», — наголосив він.

Президент Чехії Петер Павел пообіцяв знайти 800 000 боєприпасів і доправити їх в Україну, якщо Німеччина, США, Швеція та Канада погодяться профінансувати закупівлю.

«Наразі ми знайшли пів мільйона снарядів калібру 155 мм і ще 300 тисяч снарядів калібру 122 мм, які зможемо переправити (в Україну) за кілька тижнів, якщо відшукаємо фінансування на це», — доповів він.

Фото: EPA/UPG Президент України Володимир Зеленський і президент Чехії Петер Павел у кулуарах 60-ї Мюнхенської безпекової конференції, 17 лютого 2024 року.

Очільниця уряду Данії Метте Фредріксен вважає, що держави Європи можуть поставити в Україну більше зброї. Європейцям не варто чекати на розв’язання кризи після того, як ухвалять фінансування постачань для ЗСУ зі США, адже війна «уже на Європейському континенті», зазначила вона.

«Ми, Данія, вирішили передати Україні всю свою артилерію. Тому вибачте, друзі, у Європі є військове обладнання, це питання не лише виробництва. У нас є зброя, боєприпаси, системи ППО, яких ми поки що не використовуємо. Їх треба передати Україні», — сказала вона. 

Очільник уряду Нідерландів Марк Рютте наголосив, що Європа має збільшити свою підтримку України, тому що це в її інтересах. «Ми повинні припинити скиглити й нити щодо Трампа… Маємо працювати з тим, хто на танцполі», — зауважив він і додав, що Європа в будь-якому разі повинна витрачати більше на оборону й нарощувати виробництво боєприпасів, а не тільки тому, що Трамп може повернутися до влади.

Фото: EPA/UPG Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте ( у центрі) та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гарн Сторе під час панельної дискусії на 60-й Мюнхенській безпековій конференції.

Китайська мозаїка

Цього року Мюнхенську конференцію відвідав голова китайської дипломатії Ван Ї. Зокрема, він зустрівся із держсекретарем США Ентоні Блінкеном. Згодом вирушить до Іспанії та Франції.

У Мюнхені Ван Ї заявив американському колезі, що Вашингтон повинен скасувати санкції проти китайських компаній і фізичних осіб, а спроби роз’єднати Китай лише спричинять «зворотний ефект для самих США».

Відповідаючи на питання про рекордне зростання товарообігу між Росією та Китаєм, Ван Ї заперечив, що Пекін використовує російсько-українську війну у своїх інтересах. Натомість у промові заявив, що Китай «буде непохитною силою стабільності в неспокійному світі» на основі Ради Безпеки ООН, і додав, що Китай і Росія зацікавлені у відносинах, які «розвиваються на основі неприєднання, конфронтації і ненацілювання на будь-яку третю сторону».

Фото: EPA/UPG Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї (праворуч) тисне руку держсекретарю США Ентоні Блінкену в кулуарах Мюнхенської безпекової конференції, 16 лютого 2024 року.

Перший дипломат Піднебесної сказав, що Китай «невтомно працює над сприянням миру й мирним переговорам», але «не існує достатніх умов, щоб повернути сторони за стіл переговорів».

Примітно, що минулоріч саме на полях Мюнхенської безпекової конференції Ван Ї анонсував китайський мирний план, який оприлюднив через кілька днів, у першу річницю початку великої війни.

Відтоді ситуація змінилася: Китай усе тісніше співпрацює з Росією, тож було б дивно розглядати його як можливого миротворця чи посередника, а США та ЄС усе наполегливіше закликають зменшити свою залежність від Китаю.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також розмовляв з китайським колегою — отримав запевнення, що Пекін не постачає летальної зброї в РФ. Україна прагне залучити Китай до участі в Глобальному саміті миру, однак він поки що зволікає з відповіддю.

Фото: EPA/UPG Глава МЗС Дмитро Кулеба під час 60-ї Мюнхенської безпекової конференції.

Замість висновків

Цього року від учасників Мюнхенської безпекової конференції пролунало чимало правильних слів, зокрема, про необхідність допомагати Україні й озброюватися самим, відновлювати й нарощувати оборонну промисловість на Європейському континенті. На жаль, було надто мало конкретики.

І відповідей на те, як правильно реагувати на «початок Третьої світової» (слова Тімоті Снайдера в Мюнхені), поки що немає.

Вікторія Вдовиченко, Програмний директор з безпекових студій, Центр оборонних стратегій. Станіслав Желіховський, Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram .fb_iframe_widget_lift { width: 100% !important; }  Теми: США, зброя та озброєння, Китай, Європа, війна з Росією, Мюнхенська конференція з безпеки Facebook Twitter LB.ua в Google News